+1 Київ
"Україна прагне розширити експортну угоду, додавши металопродукцію до номенклатури вантажів, які відправляються через морські порти. Це обнадійливий сигнал як для гірничо-металургійної галузі, так і для всієї української економіки. Якщо нашим перемовникам урешті вдасться дотиснути міжнародних партнерів і відновити морський експорт продукції ГМК, це стане однією з найважливіших перемог України на економічно-дипломатичному фронті", – написав він.
Каленков, посилаючись на аналіз даних за останні 20–25 років, повідомив, що в деякі роки продукція гірничо-металургійного комплексу становила до 50% усього українського експорту, а 2021 року "зовнішня торгівля залізорудною сировиною й металопродукцією забезпечила понад третину валютних надходжень в Україну ($22 млрд) і була зіставна з експортом аграрною продукції".
"ГМК найбільше серед галузей економіки постраждав від російської агресії. Ми тимчасово втратили контроль над рядом потужних підприємств після окупації частини Донбасу у 2014–2015 роках, а під час повномасштабного вторгнення минулого року росіяни розбомбили й захопили металургійні гіганти "Азовсталь" та комбінат імені Ілліча в Маріуполі, які виплавили 40% усієї української сталі за 2021 рік. З березня минулого року підприємства ГМК на підконтрольній території працювали і продовжують працювати на збиток, доходів вистачає лише на часткове покриття змінних витрат. Завантаженість металургійних заводів у середньому впала на 85%, гірничорудних підприємств – на 75–80%. Як результат, за 2022 рік вироблено лише 6,3 млн тонн сталі, або 30% від показника за 2021 рік, і це з урахуванням мирних перших двох місяців", – продовжив він.
За інформацією експерта, 2022 року собівартість української металургійної продукції зросла в чотири-п'ять разів. Окрім того, галузь залежить від роботи заводів, які купують метал у Європі, – це єдиний ринок, який доступний виробникам за умови блокування портів, пише він.
"Український ГМК найбільше серед секторів економіки залежить від експортних можливостей – на зовнішніх ринках ми реалізовували половину продукції гірничодобувної промисловості та близько 80% металу. Переважні обсяги експорту, а саме 70%, відправлялася через морські порти. Збільшення морського експорту ГМК у результаті розблокування портів, за попередніми й досить обережними оцінками, дозволить відновити завантаження металургійних підприємств із нинішніх 15% у середньому до принаймні 35–45%", – заявив Каленков.
За підрахунками GMK Center, за нинішніх цінових умов Україна щомісяця недоотримує $420 млн через неможливість доправляти залізорудну сировину, чавун, напівфабрикати й готову металопродукцію морем.
"У річному обчисленні це додатково понад $5 млрд, надходження яких в Україну сприятиме укріпленню гривні й уповільненню зростання споживчих цін, а також зміцненню нашої обороноздатності. Важливим є і соціальний фактор – відновлення виробництва дозволить повернути на підприємства працівників, які звільнилися або пішли у вимушені відпустки через відсутність роботи в умовах істотно сповільненого виробництва. До речі, більшість із тимчасово незайнятих металургів та гірників продовжують отримувати від підприємств зарплати та інші соціальні виплати частково або в повному обсязі. Значно збільшиться завантаження й у суміжних галузях, зокрема в портах та "Укрзалізниці". Такий самий позитивний мультиплікативний ефект очікується в поповненні бюджету та зростанні українського ВВП. Логіка проста: більше експортуємо, отже, більше видобуваємо та виплавляємо, більше перевантажуємо й перевозимо, відповідно, державний і місцевий бюджети отримують більше податків та зборів", – розповів експерт.
Він вважає, що розблокування експорту матиме також стратегічні наслідки – "розширення присутності української металопродукції та залізорудної сировини на світових ринках дасть змогу посунути росіян, зменшити їхні доходи й послабити російську економіку, яка, вочевидь, уже повністю переведена на воєнні рейки".
