Скасування заборони на ввезення російських добрив може відбутися будь-якої миті – Союз хіміків України

Скасування заборони на ввезення російських добрив може відбутися будь-якої миті – Союз хіміків України Ігор Гольченко: Скасування заборони може відбутися будь-якої миті
Фото: novavlada.info
Лобістам російських добрив вдалося переконати Міністерство агрополітики України в необхідності скасування ембарго на цю продукцію, написав у колонці на сайті видання "Нова влада" віцепрезидент Союзу хіміків України Ігор Гольченко.

Він стверджує, що останніми тижнями на тлі енергетичної кризи і, зокрема, кризи на ринку газу в Україні пожвавилися лобісти інтересів російських компаній – виробників добрив і їхніх місцевих трейдерів, які "вбираються в одяг захисників інтересів українських аграріїв" .

"Протискають вони скасування заборони на ввезення російських добрив в Україну під соусом необхідності забезпечення ними аграріїв за прийнятною ціною до весняної посівної. І подейкують навіть, що їм уже вдалося якось переконати в необхідності скасування ембарго Міністерство аграрної політики і продовольства України, і вже вийшли навіть на Кабінет Міністрів", – написав Гольченко.

За прогнозами Союзу хіміків України, скасування ембарго на ввезення російських добрив з урахуванням 20-разової різниці в ціні на газ для російських і українських виробників неминуче призведе до зупинки виробництва в Україні. Це означає ліквідацію решти 100 тис. робочих місць у галузі, а до вже зупиненого Одеського припортового заводу долучаться "Дніпроазот", "Рівнеазот", черкаський і сєвєродонецький "Азот" тощо, зазначив автор. Серед наслідків він назвав посилення навантаження на соціальну сферу і невдоволення населення, скорочення бюджетних надходжень, зростання залежності від Росії не тільки в енергетичній, а й у продовольчій сфері, і в підсумку – підрив економічної безпеки країни.

"Саме формулювання питання про можливість зняття заборони на ввезення в Україну російських добрив змушує замислитися: чому тоді табуйованим залишається питання про закупівлю газу в Росії? Адже набагато логічніше купувати в агресора сировину, ніж готову продукцію. Адже у другому випадку українські споживачі оплачують ще й створену в Росії додану вартість, допомагаючи зростанню її економіки і наповненню бюджету. Чи Росія з метою придбання добрив агресором не є?" – зазначив Гольченко.

Він підкреслив, що в Союзі хіміків сумніваються, що дозвіл на ввезення добрив із Росії приведе до позитивних результатів для українських аграріїв – забезпечення їх достатньою кількістю добрив за прийнятною ціною, оскільки у 2014–2017 роках уже відбувалася монополізація українського ринку російськими постачальниками. Вибивши з українського ринку українських виробників (їхня частка на власному ринку в окремі моменти падала до 22%), у 2018–2019 роках російські виробники та їхні українські трейдери почали підвищувати ціни.

Тоді, за інформацією Союзу хіміків, підсумки такої державної політики призвели до скорочення робочих місць у галузі в півтора раза, а частки хімічної продукції у промисловому виробництві України – із 6,2% до 4,8%. Постачання виробленої вітчизняними підприємствами продукції хімпрому на внутрішній український ринок за 2012–2018 роки знизилися майже втричі – із $10,5 млрд до $3,69 млрд.

"Монопольне становище російських виробників посилювалося аж до середини 2019 року, коли український уряд ввів ембарго на постачання мінеральних добрив із Росії. На цьому тлі українська хімія піднялася і продемонструвала рекордні темпи зростання. Водночас жодного зростання цін на добрива на нашому ринку, яким лякали лобісти російських виробників добрив, не відбулося", – нагадав Гольченко.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати