0 Київ
"Ми просимо ввести обмеження на імпорт білоруських NP [азотно-фосфорних] добрив на тій підставі, що Білорусь нас дискримінує в питанні хлористого калію. Це дії всередині одного сектору, нічиїх інтересів вони не зачіпають, це абсолютно в інтересах національних виробників. Тому ми вважаємо, що є всі умови, щоб рішення ухвалили", – сказав він.
Як пояснив Гольченко, протягом останніх п'яти років Україні пропонують лише преміальну – найвищу – ціну на хлористий калій білоруського державного монополіста "Беларуськалий". Для України ціна на нього на 15–20% вища, ніж для інших країн. Хлористий калій є сировиною для виробництва добрив NPK, які в Україні виробляють "Сумихімпром" і ДЗМД.
"Такою ціною калію двох українських виробників фактично витискають із внутрішнього ринку, роблячи ціну на його товар явно завищеною і неконкурентною порівняно з білоруським аналогом. Звісно, звільняючи ринок для власних виробників", – зазначив він.
За оцінками Союзу хіміків, обмеження на ввезення білоруського NP дадуть змогу частково повернути український ринок складних добрив українським виробникам. За розрахунками об'єднання, "Сумихімпром" і ДЗМД будуть завантажені на 80% потужності (ринок України оцінюють у 450–500 тис. тонн), і ці два виробники стануть конкурентнішими. На ДЗМД вже почали синтезувати ортофосфорну кислоту – сировину для виробництва добрив із фосфором.
Аргументуючи необхідність вжиття захисних заходів на користь українського ринку, Гольченко підкреслив, що європейські та американські санкції проти Білорусі вже дуже впливають на український ринок, зокрема з білоруськими виробниками добрив відмовляються працювати американські компанії, ринок ЄС для білорусів також звужується. На території Євразійського економічного союзу все зайнято російськими виробниками, тому все, що білоруські компанії не можуть продати на західні ринки, іде в Україну.
"Білоруські виробники у травні та червні вже ввезли на ринок удвічі більше добрив КАС і NPK, ніж у квітні. Але зниження ціни на ринку для хіміків тягне мінус за виторгом, відсутність грошей на інвестиції. Короткостроковий ефект від низької ціни змінюється уповільненням усієї економіки", – вважає Гольченко.
Він додав, що український ринок добрив "постійно на радарі транснаціональних корпорацій", їхніх імпортерів, а інтереси білоруських компаній в Україні лобіюють, зокрема, представники великих російських виробників. Російські хімічні компанії активно використовують альтернативні канали ввезення своєї продукції в Україну – територією Білорусі, Туреччини, Болгарії, Литви, Польщі.
За інформацією Гольченка, питання обмежень на імпорт добрив із Білорусі обговорювали на зустрічі в Мінекономіки: "Була продуктивна дискусія з аграріями, із представниками головних асоціацій, Українського клубу аграрного бізнесу і Всеукраїнської аграрної ради. Вони готові нас підтримати... Тепер ми очікуємо на реакцію від Міністерства економіки... В обмін на квоти ми пропонуємо ввести benchmark – добровільні цінові обмеження. По суті, хімічні підприємства дають гарантії, що їхня відпускна ціна не підніматиметься вище від цієї планки. За такою схемою працює зараз ціна на сірчану кислоту в умовах введених квот".
У Союзі хіміків вважають білоруський кейс "індикатором того, чи дійсно Міністерство економіки захищає інтереси національних виробників і споживачів".
