Світовий банк схвалив виділення Україні понад $700 млн

Гроші

7 березня рада директорів Світового банку схвалила додатковий пакет допомоги для України у розмірі $723 млн, повідомляють на його сайті.

Установа затвердила програму під назвою "Фінансування відновлення України після економічної надзвичайної ситуації", або "Вільна Україна", у розмірі $489 млн (з них $350 – додатковий кредит, а $139 млн – гарантії Нідерландів та Швеції). Додатково Світовий банк виділить Україні $134 млн як безоплатне фінансування (це гранти від Великобританії, Данії, Латвії, Литви та Ісландії) та $100 млн як паралельне фінансування (ці гроші надала Японія).

"Швидке передання цих коштів допоможе українському уряду надавати критично важливі послуги своєму народу, включно з виплатою зарплат працівникам лікарень, пенсій та реалізацією соціальних програм для вразливих верств населення", – вказано у заяві банку.

Представник Світового банку повідомив Reuters, що кошти буде переказано уряду України протягом найближчих кількох днів.

Президент Світового банкуДевід Малпасс заявив, що установа хоче підтримати Україну та її народ в умовах насилля та серйозних потрясінь, спричинених російським вторгненням.

"Група Світового банку підтримує народ України. Це перший із багатьох кроків, які ми робимо, щоб допомогти впоратися з далекосяжними людськими та економічними наслідками цієї кризи", – сказав він.

У релізі вказано, що Світовий банк готує пакет підтримки для України на суму $3 млрд найближчими місяцями, а також додаткову підтримку сусідніх країн, які приймають українських біженців.

У Світовому банку нагадали, що з 1992 року, коли Україна приєдналася до організації, банк виділив їй $14 млрд у межах приблизно 90 проєктів та програм.

Виділити Україні додаткову підтримку обіцяв і Міжнародний валютний фонд. Крім того, у МВФ нагадали, що Фонд продовжує працювати над програмою stand-by, у межах якої до кінця червня Україні доступно ще $2,2 млрд.

Контекст

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що ціль РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктів.
Путін стверджує, що окупанти в Україні атакують лише військову інфраструктуру. Але вони з першої години вторгнення б'ють по цивільних об'єктах, заявив президент України Володимир Зеленський. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. За даними української сторони, РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню, завдає авіаударів.
Дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду, наголосив Зеленський.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення отримали 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). За оцінкою ООН на 7 березня, в Україні вже загинуло не менше як 406 осіб, а 801 поранено. Відомо, що серед загиблих – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців Зеленський востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 7 березня становили понад 11 тис. осіб, повідомили у Генеральному штабі Збройних сил України. Росія офіційно визнала загибель 498 російських військовослужбовців, ще 1597, за твердженнями міністерства оборони РФ на 2 березня, дістали поранення.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, зажадавши "притягти Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Слухання розпочалися 7 березня. Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан 28 лютого особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну. Він наголосив, що єдостатні підстави вважати, що в Україні було скоєно як військові злочини, так і злочини проти людяності. Крім того, 28 лютого Україна звернулася до ЄСПЛ, зажадавши, серед іншого, як попередні заходи"негайно зупинити військові напади проти цивільних об'єктів".1 березня суд виніс рішення, яким наказав РФ припинити напади та бомбардування цивільних об'єктів.