"Цим треба було займатися півтора року тому й не сподіватися на постійно діючий "зерновий коридор". Я багато разів казала, що треба укріплювати наші Збройні сили й займатися в міжнародному аспекті визнанням Росії на морі і піратом, і терористом. Насправді море регулюється на 90% міжнародними угодами й конвенціями, тому треба було системно займатися і треба зараз системно займатися на міжнародному рівні у правовому аспекті забороною РФ будь-що робити в Чорному морі. Нам треба із цього почати, поставити перед собою таку амбітну мету й почати добиватися", – сказала вона.
Політикиня переконана, що для відкриття портів потрібно системно займатися проблемою, тому що в міжнародному праві рішення ухвалюють повільно і для санкцій чи будь-яких заборон для Росії в Чорному морі можуть знадобитися роки.
"Ми займаємося всім, чим завгодно, крім посилення Військово-морських сил і міжнародного аспекту заборони Росії в Чорному морі, на жаль. На це питання взагалі ніхто не звертає уваги, а цим треба зайнятися і терміново щось робити, оскільки не тільки зерно, а й інші види експорту в нас, 60% нашого експорту іде через море! Ми очікуємо, що можемо повернути економіку, а як ми можемо взагалі торгувати із закордонними компаніями, якщо в нас немає можливості вивезти нашу продукцію?" – сказала Клименко.
Контекст
Росія заблокувала вивезення української продукції з морських портів після початку повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.
22 липня в Туреччині відбулося підписання угод про морський експорт українського зерна із трьох портів. Україна підписала документ із Туреччиною й ООН, Росія дзеркально зробила те саме. Перше судно, завантажене українським зерном, вийшло з порту Одеси вранці 1 серпня. Також у "зерновому коридорі" беруть участь порти Чорноморськ і Південний. Завдяки Чорноморській зерновій ініціативі знизилися ціни на продовольство, це опосередковано врятувало від голоду понад 100 млн осіб, заявили в ООН у жовтні.
"Зернову угоду" вже кілька разів продовжували, але Росія неодноразово блокувала роботу "зернового коридору", відмовляючись реєструвати судна і проводити їх інспекцію.
Росія погрожувала, що "зернова угода" припинить своє існування, якщо до 18 травня 2023 року РФ не нададуть гарантій виконання її вимог, зокрема щодо аміаку, і висловлювалася проти "розширення або нескінченного продовження" угоди. Також РФ вимагає під'єднати "Россельхозбанк" до SWIFT, відновити постачання сільгосптехніки, запчастин і сервісне обслуговування, скасувати обмеження на страхування і зняти заборону на доступ до портів, посилаючись на меморандум Росія – ООН.
У підсумку у травні договір продовжили до 18 липня, зараз тривають переговори щодо його пролонгації. За продовження операції висловлюються всі сторони, окрім Росії.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш запропонував президенту країни-агресора Росії Володимирові Путіну продовжити "зернову угоду" в обмін на під'єднання до міжнародної системи передавання фінансових повідомлень SWIFT дочірньої компанії "Россельхозбанка", стверджують джерела агентства Reuters.
За даними ООН, за час дії "зернового коридору" вдалося експортувати понад 32,8 млн тонн зерна.
+20 Київ
