+2 Київ
"Україна ще не повністю замістила російську й білоруську сталь у Європі. Після дев'яти пакетів санкцій у нас є успіх по сталі, але він досить частковий, у нас є велика робота, аби й надалі витискати РФ і Білорусь із ринків ЄС", – сказав він.
За його словами, зараз ЄС посилюється інституційно, протидіючи обходу санкцій, наприклад потраплянню російської продукції з Туреччини.
"Крім цього, Євросоюз переглядає певні антидемпінгові заходи на металопродукцію, які були запроваджені по відношенню до як українських, так і російських виробників. Офіційно асоціація Eurofer уже звернулася, щоб вилучити наших металургів із-під цих мит. Це доводить, що Європа вже не вбачає в нас загрозу, і це великий шанс для нас", – вважає Качка.
Зі свого боку президент ОП "Укрметалургпром" Олександр Каленков висловив упевненість, що лібералізація торгівлі, яку Україні надали ЄС і США терміном на один рік, має стати довгостроковою, а ще краще безстроковою.
"Крім того, санкційна політика Євросоюзу має бути більш амбітною, оскільки заборона на деякі товарні групи вступає в силу у 2024 році. Ми розуміємо позицію європейських країн, але це ганьба, коли Російська Федерація все ще завозить свою сталь у Європу", – наголосив він.
За його словами, у вересні цього року потрібно ввести обмеження на постачання російської продукції на ринок ЄС із третіх країн, наприклад, із Туреччини чи Китаю. "Це буде бомба, але наразі ще немає механізму контролю", – повідомив Каленков.
Директор аналітичного агентства "ГМК-Центр" Станіслав Зінченко заявив, що вже зараз українські виробники можуть замінювати на ринку ЄС російські та білоруські сталеві вироби на суму $75–85 млн щомісяця, а протягом 2023–2024 років ця цифра може зрости до $230–250 млн щомісяця.
