+9 Київ
Банківські активи, які належать державі, потрібно продавати, для цього необхідна стратегія розвитку держбанків, оскільки частка держави у цьому секторі зросла з 8% у 2015 році до 60% у 2018-му, заявив народний депутат від Радикальної партії, екс-голова парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка в ефірі телепрограми "Дикий Карасьов" на каналі NewsOne.
"Я не знаю вже, хто у нас важливіший для банківської системи – голова Нацбанку або міністр фінансів, у якого в підпорядкуванні всі держбанки. Потрібна стратегія, що робити з цими банками, які треба розвивати, а які продавати", – заявив нардеп.
Він розповів, що три тижні тому Мінфін презентував стратегію розвитку держбанків на засіданні фінансового комітету Ради, але у народних депутатів виникли запитання до цього документа.
"Наприклад, "ПриватБанк", який планують очистити від поганих кредитів, розвинути, а потім продати. І міністр сказав, що з банку зроблять "цукерочку". У мене запитання – а навіщо тоді продавати банк, якщо він такий добрий? Може, краще інший банк продати, який складніший для держави, ніж той, що буде працювати прибутково? Потрібна стратегія і потрібно знижувати частку держбанків, 60% у системі – надто багато", – вважає Рибалка.
Новий голова НБУ Яків Смолій для ефективної роботи має не тільки зібрати нову команду, а й виробити стратегію, зазначив політик.
"Яків Смолій підтримав підготовлені нашим комітетом зміни до закону "Про Національний банк України", а також підтримав створення Кредитно-експортного агентства. Але у мене сумніви – з ким новий голова буде працювати, чи буде нова команда? У нас є проект закону "Про Нацбанк", де ми пропонуємо підвищити роль наглядової ради. Ми пропонуємо збільшити її вплив на політику НБУ", – заявив нардеп.
Він уважає, що Нацбанк разом із Кабміном мають стимулювати кредитування підприємств і залучати бюджетні кошти для компенсації зниження кредитних ставок, а також законодавчо врегулювати ринок криптовалют.
"У світі немає єдиного рецепту, як регулювати ринок криптовалют. Хтось забороняє, хтось дозволяє, але у нас є два законопроекти, ми вирішили зробити один якісний, провели багато круглих столів із учасниками ринку та експертами. Моя думка: людей (покупців і продавців) має бути ідентифіковано. Один із важливих пунктів законопроекту: під час здійснення операції купівлі-продажу криптовалюти учасник операції підписує електронну анкету, де підтверджує, що за своєю волею здійснює високоризикову операцію і що розуміє – держава не несе за це жодної відповідальності. Далі – проект окремо регулює питання майнінгу криптовалют. Я вважаю, що СБУ і прокуратура під вигаданими приводами "кошмарять" цей вид діяльності. Майнери платитимуть податок. Сума податку – у процесі дискусії. Нам треба ухвалити закон, який не тільки пройде в комітеті, а й щоб його ухвалили у парламенті", – зазначив Сергій Рибалка.
Згідно з рішенням уряду від 18 грудня 2016 року, держава на 100% стала власником "ПриватБанку". НБУ у липні 2017 року опублікував звіт фінансового аудиту "ПриватБанку", проведений компанією Ernst&Young, згідно з яким напередодні націоналізації банк був фінансовою пірамідою.
Після цього екс-власники банку, а також пов'язані з ними офшори та фізичні особи почали подавати десятки позовів в українські суди, у яких оскаржували процедуру націоналізації і вимагали компенсацій за пов'язані з нею фінансові втрати. 16 січня НБУ заявив, що, згідно з розслідуванням компанії Kroll, до націоналізації "ПриватБанк" був об'єктом масштабного шахрайства, яке призвело до збитків як мінімум у розмірі $5,5 млрд.
Прямі фіскальні витрати на докапіталізацію "ПриватБанку" сягнули 7% ВВП, розповіла екс-голова НБУ Валерія Гонтарева, коли звітувала в парламенті за підсумками своєї роботи перед відставкою і переданням поста Якову Смолію.
