-2 Київ
Автори документа стверджують, що БЕБ чинить тиск на фінансові установи, платіжні організації й українську спільноту фінтех- та інноваційних компаній. У листі вони наголошують, що компанії цього сектору займаються волонтерською та гуманітарною роботою, підтримують армію.
За інформацією, котра є в асоціації, БЕБ України із серпня 2022 року надсилає запити до банків обслуговування, які є учасниками асоціації, про надання доступу до інформації, що містить банківську таємницю. Ідеться про рух грошей рахунками небанківського фінансового сектору, а саме платіжних організацій платіжних систем, лідерів ринку з переказу коштів, ініційованих за допомогою програмно-технічних комплексів самообслуговування тощо. Запити надсилають із підписом заступника директора Олександра Кучеренка, виконавець – Євгеній Леженко, ідеться в листі.
Положення закону України "Про Бюро економічної безпеки України" передбачають такі повноваження, але, зазначають в УАПС, є сумніви щодо законності, обґрунтованості та необхідності запитів, оскільки вони не містять жодних обґрунтувань і чітких повноважень, лише посилання на норми законодавства.
"Вказані дії Бюро економічної безпеки України по безпідставному витребуванню інформації значного обсягу, що містить банківську таємницю та стосується безлічі фінансових установ за значний запитуваний період, мають усі ознаки свавільного втручання в законну господарську діяльність суб'єктів господарювання та суперечать вимогам Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, закону України "Про Бюро економічної безпеки України" щодо законності та обґрунтованості", – зазначено в листі керівництва УАПС.
Асоціація вважає, що дії БЕБ можуть виходити за межі завдань і повноважень, а також їх можуть розцінювати як безпідставне опосередковане втручання в господарську діяльність і тиск на безліч фінансових установ – як банківських, так і небанківських.
"Є необхідність в об'єктивному з'ясуванні обставин, що слугували передумовами для початку вказаних безпідставних запитів. Вказані дії Бюро економічної безпеки України можуть створювати негативні інвестиційні та репутаційні наслідки для суб'єктів господарювання та значно шкодять інвестиційній політиці України", – ідеться у зверненнях.
