$39.78 €42.38
menu closed
menu open
weather +8 Київ

Українські медзаклади до реформи подавали статистику, яка виправдовувала їхнє існування – Нацслужба здоров'я

Українські медзаклади до реформи подавали статистику, яка виправдовувала їхнє існування – Нацслужба здоров'я 2020 року консультації фіксували в електронному вигляді
Фото: pixabay.com
Перехід в Україні на електронну реєстрацію консультацій пацієнтів показав, що медзаклади завищували їхню кількість, заявив виконувач обов'язків голови Національної служби здоров'я України (НСЗУ) Андрій Віленський "Сьогодні" в інтерв'ю, яке опубліковано 5 квітня.

Мова про це зайшла під час обговорення тарифів, за якими НСЗУ оплачує медичні послуги медзакладів. Вони базуються на даних паперової реєстрації 2018 року.

"Є дуже яскравий приклад, який можу навести, – це саме робота амбулаторної вторинної медичної допомоги. Справді, 2018 рік брався для розрахунків договорів. За даними паперової статистики, тоді були зареєстровані 260 млн консультацій. Тобто кожен українець у середньому за рік був у лікаря шість-сім разів. У 2020 році медзаклади вели всі дані про консультації, проведені обстеження, лабораторні дослідження – в електронній системі. Ми побачили, що записів із консультацій на вторинну амбулаторну допомогу не більше ніж 20 млн. Зрозуміло, що пандемія мала вплив, але не на порядок", – сказав Віленський.

Він підкреслив, що це диспропорція.

"Це вказує на те, що медустанови подавали таку статистику, яка виправдовувала їхнє існування. Тому коли певний обсяг коштів на консультації розділити на 260 млн, то виходив тариф 49 грн за одну консультацію, який і оплачувала НСЗУ", – пояснив керівник відомства.

Під час розмови озвучили тариф на 2021 рік – 143 грн.

"Ми підходимо до зміни тарифів дуже обережно. Програма медичних гарантій працює лише перший рік для всіх видів медичної допомоги, але культури ведення медичних записів все ще немає. Ми розуміємо, що деякі дані втрачаються. Це еволюційні процеси. Дисципліна внесення електронних записів буде підвищуватися, тоді ми будемо мати чіткі, достовірні дані в електронній системі, які дозволять зрозуміти, скільки коштує та чи інша послуга. Але це не відбудеться одразу. Ми вже розробляємо програму медичних гарантій на 2022 рік. Аналізуємо дані, які отримуємо, дивимося, яка структура витрат закладів, і у нас вже є матеріал для того, щоб тарифи були справедливими, наближеними до реального стану речей та інтенсивності роботи медичного закладу", – розповів Віленський.

Медреформа в Україні почалася у квітні 2018 року. На першому етапі українці обирали сімейного лікаря і підписували з ним декларацію. Другий етап реформи мав стартувати 1 липня 2019 року, але в підсумку його запуск перенесли на 1 квітня 2020 року. Головний принцип другого етапу реформи – гроші лікарням мають розподіляти залежно від кількості послуг, які надають. Отже, більше фінансування повинні отримувати ті медзаклади, у які звертається більше пацієнтів, а лікарні з меншою кількістю пацієнтів опинилися під загрозою закриття.

5 травня 2020 року в Нацслужбі здоров'я повідомили, що відомство уклало договори з 1645 лікарнями. 954 заклади за договором із НСЗУ отримали більше фінансування, ніж раніше в межах субвенції.

Нинішній очільник МОЗ Максим Степанов неодноразово критикував другий етап медичної реформи і зазначав, що його впровадження призведе до скорочення штату лікарень. З критикою медичної реформи виступав і президент України Володимир Зеленський. Він говорив, що через новий механізм фінансування можуть звільнити приблизно 50 тис. медиків і закрити 332 лікарні.

На той час заступниця голови НСЗУ Оксана Мовчан говорила, що не розуміє, звідки взяли інформацію про 50 тис. звільнених. За розрахунками її відомства, "не покрито фінансуванням 6000–7000 осіб медичного персоналу". Що стосується закриття лікарень, то, за словами Мовчан, "президент знав, що неефективні і небезпечні для пацієнтів лікарні будуть закривати".

Степанов анонсував перегляд другого етапу реформи. Він заявив, що реформа не адаптована до українських реалій, і пообіцяв, що міністерство розробить "справедливі тарифи", за якими фінансуватимуть галузь.