0 Київ
"Укрзалізниці" вдалося погасити перший транш виплат за євробондами і черговий купон на загальну суму $175 млн після особистого втручання президента Петра Порошенка, пише "Апостроф", посилаючись на свої джерела.
Видання зазначило, що, незважаючи на плановий характер виплат, компанії не вдалося сконцентрувати потрібні обсяги коштів напередодні й керівництву "Укрзалізниці" разом з урядом довелося шукати можливості для рефінансування боргу.
"Укрзалізниця" – це державний бізнес, і її єврооблігації – це квазідержавні папери. Це означає, що, допустивши щодо них дефолт, [голова "Укрзалізниці" Євген] Кравцов фактично міг поставити під ризики зниження рейтингів і різкого подорожчання ресурсу (а то і зовсім закриття зовнішніх ринків для України як держави. А в умовах, коли виконувати вимоги МВФ не дуже хочеться, а гроші країні сильно потрібні (на уряд теж чекають великі виплати за зовнішніми боргами), ризик зріс у кілька разів", – написав автор статті Микола Ткачук.
Він повідомив, що вихід із ситуації шукали в Адміністрації Президента.
"За даними джерел видання, саме з цих мотивів за кілька днів до критичної дати епіцентр ухвалення рішень щодо цього питання перемістився на Банкову, до Адміністрації Президента. Нібито Петро Порошенко зібрав у себе прем'єра [Володимира] Гройсмана, Кравцова, міністра фінансів Оксану Маркарову та голову правління "Ощадбанку" Андрія Пишного і дохідливо, на підвищених тонах кілька годин пояснював, чому держбанк і Мінфін повинні "підстрахувати" "Укрзалізницю", – ідеться в матеріалі.
Унаслідок цих переговорів в "Укрзалізниці" заявили, що для своєчасної виплати взяли позику у гривні та в іноземній валюті в "Ощадбанку" та Держагентства з фінансування інфраструктурних проектів.
Журналісти підрахували, що компанія перекредитувалася невигідно для себе. За їхніми даними, імовірно, що кредит на 1,49 млрд грн було надано у гривні – і очевидно, за ставкою не нижче ніж 18% (облікова ставка НБУ), а на один-два процентні пункти вище. Тобто під час рефінансування цієї частини кредиту фактична вартість обслуговування з 9,875% зросла щонайменше удвічі. Решта $120 млн – це і був валютний кредит від одного із двох "помічників", найімовірніше – від "Ощадбанку".
"Цікаво, що, за даними Нацбанку, саме 13 березня середньоринкова ставка кредитів у іноземній валюті збільшилася з 5,7% до 9,9% річних. Тобто практично подвоїлася", – зазначає автор.
Участь у цій схемі Укрінфрапроекту (наступник Держагентства з Євро 2012) видання називає "ще загадковішим моментом".
"Річ у тім, що це дуже специфічне відомство, "заточене" виключно під "заходи з безпеки дорожнього руху". Причому практично 99% бюджету агентства іде саме на ці спецпроекти. Про залізницю або кредитування когось на комерційних засадах у документах Укрінфрапроекту взагалі не йдеться", – указано в статті.
Автор вважає, що наступний транш і купон у вересні 2019 року – знову на $175 млн, за півтора місяця до парламентських виборів – імовірно, теж будуть гасити в "пожежному" режимі.
"Але менеджери Кравцова не сумують і збираються збільшувати боргове навантаження ще на $1 млрд, тобто фактично подвоїти порівняно з цьогорічними показниками (приблизно 31 млрд грн), якими так пишається їхній шеф, – ідеться в матеріалі. – Міністр [інфраструктури] Володимир Омелян прямо вказує на те, що проблема в "Укрзалізниці" – кадрова і складається у вищому керівництві. Тільки повністю змінивши верхівку і вектор руху, компанія зможе чогось досягти, а не саморуйнуватися зсередини".
