"Одна із чутливих проблем для експортерів стосується повернення ПДВ. Це питання було актуальним і до війни, але зараз воно набуло особливого значення, оскільки під час війни фінансові ресурси підприємств суттєво знизилися, як і можливості їх залучення. Відмови у реєстрації податкових накладних призводять до вимивання ресурсів експортерів за рахунок того, що податкова служба не відшкодовує ПДВ", – зауважують автори.
За даними аналітиків, такі ситуації виникають, якщо операції проводили з контрагентами, яких податкова служба вважає "ризиковими". У підсумку через намагання податкової служби протидіяти "схемним" операціям під удар потраплять добросовісні платники податків, зокрема металурги, які працюють офіційно і прозоро.
"Звичайній господарській діяльності також перешкоджають існуючі валютні обмеження. НБУ ще в перший день війни заборонив банкам переказ валюти за кордон за дорученням клієнтів, окрім як "на підставі окремих дозволів (рішень) Національного банку, що приймаються на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України". У результаті цей сегмент банківських транзакцій керується "вручну" і підприємства не можуть вільно розпоряджатися своїми коштами", – наголосили у GMK Center.
Аналітики видання зауважують: є чинники, на які неможливо вплинути (наприклад, ринкова кон'юнктура або ціна на енергетичні ресурси). Проте перешкоди, пов'язані з внутрішнім регулюванням, усунути можна, оскільки всі ці питання – у компетенції державних органів. Вирішення регуляторних проблем дасть змогу експортерам працювати й далі підтримувати економіку України.
"Зважаючи на те, що війна перейшла у затяжну фазу, Україні дуже важливо зберегти реальний сектор економіки, який підтримуватиме економіку зараз і забезпечуватиме післявоєнне відновлення у перспективі. Задля цього державі необхідно знайти баланс між рішеннями, що пов'язані із цілями короткострокового виживання і цілями довгострокового розвитку", – резюмували у виданні.