"Читаю новий реліз НАБУ у справі "Роттердам плюс" і знову офігіваю від неадекватності наших розслідувачів. За чотири роки розслідувань виходити з такими висновками – це вже не смішно, – написав Паращій. – Ось що це за маячня: нібито представники приватних компаній вмовили НКРЕКП ухвалити неправильну формулу. У чому тут склад злочину? Ми всі розуміємо, що просто так "умовити" регуляторів неможливо – можна тільки фахово обґрунтувати свою позицію. Або підкупити. Але про останнє – ані слова. Із такою позицією ця справа розвалиться".
Якщо справа не розвалиться, то біда прийде до будь-якого регулятора в цій країні, вважає експерт.
"Я так думаю, всі ці ходіння навколо непрямих доказів у справі "Роттердам плюс" нічим не закінчаться. Або НАБУ/САП таки знайдуть факти масштабної змови, або вони ще 10 років будуть роздавати підозри про "вмовляння" регулятора", – підкреслив Паращій.
Контекст
Напередодні НАБУ і САП повідомили, що у справі "Роттердам плюс" підозру оголошено 15 фігурантам, зокрема посадовцям Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Формула "Роттердам плюс" діяла для розрахування вартості вугілля для встановлення прогнозу вартості електроенергії винятково для промислових споживачів у період 2016–2019 років. Вона передбачала внесення вартості доправляння вугілля від хабів Амстердам – Роттердам – Антверпен для всього вугілля. Формулу скасували 1 липня 2019 року із введенням ринку електроенергії. У зв'язку із введенням формули відкрили кримінальне провадження.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура 20 травня 2021 року вчетверте закрила справу "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину. Перед цим Спеціалізована антикорупційна прокуратура закривала справу вже тричі. Досудове розслідування тривало з 2017 року.