Розслідувачі пишуть, що "Січ-2-30" – не новий виріб, а копія супутника "Січ-2", яку зберігали у КБ "Південне" з готовністю до запуску на 80–85%, хоча вважали застарілою через низьку роздільну здатність. 2020 року, коли Державне космічне агентство очолив Михайло Лев, розпочали процес доопрацювання супутника, на який "Південне" витратило 110 млн грн.
Для запуску супутника Лев розпочав перемовини з компанією Маска, яка оцінила запуск супутника в $1 млн. До пошуку коштів залучили тодішнього міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського, який був куратором роботи космічного агентства.
У лютому 2021 року в "Укркосмосу" був попередній договір зі SpaceX для запуску в космос супутника "Січ-2-30". За прямим (без посередників) контрактом потрібно було авансом сплатити $1 млн для бронювання місця. Передоплати так і не переказали, а в лютому 2021 року Лева звільнили з "Укркосмосу".
Після його звільнення нове керівництво космічного агентства і міністр Олег Уруський знайшли посередника у вигляді нідерландської компанії Isilaunch, яка також співпрацює зі SpaceX. Із цією компанією уклали угоду у травні 2021 року. Посередник гарантував Україні місце для супутника на ракетоносії Маска, проте вартість послуги зросла майже удвічі – до $1,8 млн.
Isilaunch найняла субпідрядником фірму ТОВ "Скай Енержі" із Дніпра, яка нібито мала виготовити спеціальні плити для кріплення супутника до ракети Маска. Власник і керівник цієї компанії – колишній працівник КБ "Південне" Юрій Прокопенко, більшість співробітників фірми – також із цього конструкторського бюро, власних потужностей для виготовлення адаптерів (через які нібито й було залучено фірму) вона не мала. Голова економічного комітету Верховної Ради Дмитро Наталуха, посилаючись на дані Служби експортного контролю, стверджує, що фірма поставила адаптер і кріплення, які спочатку були у КБ "Південне".