Гроші

"Зелена" трансформація українських металургійних підприємств обійдеться "Метінвесту" $9 млрд

20 грудня 2023, 13.31 Этот материал также можно прочитать на русском

Компанія також планує найближчим часом розпочати будівництво прокатного заводу в Італії потужністю 3 млн тонн на рік Фото: metinvest.media

Компанія "Метінвест" Ріната Ахметова планувала перебудувати заводи в Україні під виробництво низьковуглецевої сталі, зокрема – побудувати електроплавильні печі на "Запоріжсталі" замість мартену. Також у планах була модернізація "Каметсталі" та "ММК імені Ілліча". Війна відкоригувала ці плани, але загалом вони не змінилися. Про це в інтерв’ю "Forbes Україна" розповів генеральний директор компанії Юрій Риженков.

"Модернізацію "Запоріжсталі" ми оцінювали приблизно у $2 млрд. Проте "зелена" металургія потребує багато металобрухту, або високоякісних DR-окатків, тому одночасно нам потрібно буде модернізувати наші ГЗК під виробництво високоякісних окатків. Якщо сумувати інвестиції в "зелену" трансформацію наших українських активів – ГЗК, "Каметсталі" та "Запоріжсталі", – то загальна сума – приблизно $9 млрд. Це реально зробити, і ми плануємо це робити після закінчення війни. Це інвестиційна програма на 5–10 років", – наголосив Риженков. Компанія планує найближчим часом розпочати будівництво прокатного заводу в Італії потужністю 3 млн тонн на рік, який називають "пілотним проєктом із реконструкції "Запоріжсталі". Кошти на проєкт планують залучити переважно з грантів і боргового капіталу за підтримки уряду Італії. "Цей завод зможе підвищити завантаженість наших ГЗК в Україні та стимулюватиме їх модернізацію під виробництво високоякісних окатків. У ЄС теж недостатньо металобрухту, щоб забезпечити всі металургійні заводи, які зараз модернізуються", – зазначив керівник компанії.

Контекст

Українська металургія, на яку до війни припадало 10% ВВП і 30% експорту, зараз переживає дуже важкий період – через близькість підприємств до лінії зіткнення, брак персоналу і блокування експорту, яке здорожчує доправлення продукції утричі-учетверо. Про це писало агентство Reuters.
Окрім обмеженого експорту, металургійні заводи стикаються з ризиком вимкнень електроенергії, а також мають труднощі з пошуком працівників – навіть з огляду на роботу на знижених потужностях. Кілька сотень працівників "Запоріжсталі" покинуло місто через близьке розташування Запоріжжя до лінії фронту – лише за 50 км до найбільшої в Європі атомної електростанції, яка опинилася під контролем Росії.
Директор GMK Center Станіслав Зінченко заявляв, що через заміщення російських постачальників на європейському ринку Україна може наростити експорт продукції гірничо-металургійного комплексу на $74 млн щомісяця – з урахуванням тих обсягів залізної руди й чавуну, котрі постачали російські компанії на ринок ЄС торік, і виробничих потужностей, які залишилися на підконтрольній Україні території. Проте для цього необхідно розблокувати морські порти, а також збільшити пропускну спроможність залізничних переходів, зазначив він.