Заводи Ахметова отримали більше ніж 70 млрд грн збитків за рік – "Forbes Україна"

1 грудня 2023, 14:37

Этот материал также можно прочитать на русском

Заводи Ахметова отримали більше ніж 70 млрд грн збитків за рік – "Forbes Україна"

Не всі металургійні підприємства України можуть похвалитися успішними результатами, пише "Forbes Україна"
Фото: depositphotos.com

Найбільші металургійні компанії України – "Метінвест" та "АрселорМіттал Кривий Ріг" – завершили минулий рік із рекордними збитками через здорожчання наземної логістики, вимкнення електроенергії і втрату активів. У Ferrexpo Костянтина Жеваго та Interpipe Віктора Пінчука справи йдуть краще: прибуток Ferrexpo становив 7,1 млрд грн, Interpipe – 6,6 млрд грн. Про це йдеться в дослідженні "Forbes Україна", опублікованому 30 листопада.

"2023 року металургійні підприємства оговтуються після найдраматичнішого падіння, спричиненого повномасштабним вторгненням Росії. Агресор зруйнував ММК імені Ілліча та "Азовсталь", які забезпечували 40% виробництва металопродукції, а також заблокував морський експорт. Виробництво сталі та прокату впало на 70–72%, і негативна динаміка перервалася лише в березні 2023-го: металурги сумарно виробили 527 400 т сталі – майже на 25% більше, ніж попереднього місяця", – зазначає видання.

Водночас не всі підприємства можуть похвалитися успішними результатами, зазначають автори матеріалу. Металургійна компанія "Метінвест", яка належить бізнесменові Рінату Ахметову, зафіксувала збитки в розмірі 70,9 млрд грн протягом року. З них 4,9 млрд грн становить втрата заводу "Запоріжсталь", який у березні минулого року тимчасово припинив виробництво через його розташування в зоні конфлікту й ризики техногенних аварій. З квітня 2022 року завод працював на половину своєї потужності, і для повного відновлення виробництва необхідно повністю відновити морський експорт через глибоководні порти.

"АрселорМіттал Кривий Ріг" також зафіксував збитки в розмірі 49 млрд грн за рік. Завод досі працює менше ніж на половину своєї потужності, а половина працівників перебуває в режимі простою. Головна мета підприємства станом на кінець року – досягнути позитивного показника EBITDA і зберегти всі робочі місця, повідомив генеральний директор заводу Мауро Лонгобардо.

Контекст

Українська металургія, на яку до війни припадало 10% ВВП і 30% експорту, зараз переживає дуже важкий період – через близькість підприємств до лінії зіткнення, брак персоналу і блокування експорту, яке здорожчує доправлення продукції утричі-учетверо. Про це писало агентство Reuters.

Окрім обмеженого експорту, металургійні заводи стикаються з ризиком вимкнень електроенергії, а також мають труднощі з пошуком працівників – навіть з огляду на роботу на знижених потужностях. Кілька сотень працівників "Запоріжсталі" покинуло місто через близьке розташування Запоріжжя до лінії фронту – лише за 50 км до найбільшої у Європі атомної електростанції, яка опинилася під контролем Росії.

Директор GMK Center Станіслав Зінченко заявляв, що через заміщення російських постачальників на європейському ринку Україна може наростити експорт продукції гірничо-металургійного комплексу на $74 млн щомісяця – з урахуванням тих обсягів залізної руди й чавуну, котрі постачали російські компанії на ринок ЄС торік, і виробничих потужностей, які залишилися на підконтрольній Україні території. Проте для цього необхідно розблокувати морські порти, а також збільшити пропускну спроможність залізничних переходів, зазначив він.