"Торік "Запоріжсталь" призупинила роботу вперше із часів Другої світової війни. Її генеральний директор Роман Слободянюк знає, що майбутнє комбінату й потужної металургійної промисловості України загалом нині під питанням. Поки виробники не зможуть доставляти сталь на ринки Чорним морем, де Росія чинить перешкоди для судноплавства, перспективи відновлення галузі, яка за важливістю для економіки України поступається лише сільському господарству, є малоймовірними", – зазначають журналісти.
Невеликою світлою плямою для металургії є внутрішній попит, який зростає, оскільки Україна виготовляє більше зброї, будує бомбосховища й починає відбудовувати міста, які було пошкоджено під час війни. Але навіть з урахуванням того, що споживання майже подвоїлося до 2,6 млн тонн із січня до вересня, цього бракує для підтримання галузі, яка раніше експортувала чотири п'ятих своєї продукції, указує агентство.
"Оскільки чорноморських перевезень практично не існує, виробники сталі відправляють залізницею до Європи стільки продукції, скільки можуть. Але, якщо порівнювати з морськими перевезеннями, це коштує вчетверо дорожче. Наразі Київ починає спрямовувати вантажі через так званий гуманітарний коридор, після того як Росія вийшла із "зернової угоди". Чиновники й керівники сподіваються, що цей маршрут використовуватиметься і для сталі. Проте це ризиковано через те, що Росія збільшила кількість атак на портову інфраструктуру Одеси та її околиці останніми тижнями", – цитує пресслужба "Метінвест" репортаж Reuters.
Окрім обмеженого експорту, металургійні заводи стикаються з ризиком вимкнень електроенергії, а також мають труднощі з пошуком працівників – навіть з огляду на роботу на знижених потужностях. Кілька сотень працівників "Запоріжсталі" покинуло місто через близьке розташуваня Запоріжжя до лінії фронту – лише за 50 км до найбільшої в Європі атомної електростанції, яка перебуває під контролем Росії.