+13 Київ
"Цей формат співпраці має назву "Тримор'я", а не "тистіння" чи "п'ятистіння". Цей формат – про об'єднаність, а не про розділеність. Як і всі інші формати, які зміцнюють наші народи, – сказав президент. – То чому ж, коли наші українські порти майже щоночі горять після російських ударів, ми змушені ще й переживати, що наша наземна логістика зупиниться?"
За словами Зеленського, українське зерно "стає джерелом непоганого заробітку для різних країн Європи", які переробляють агропродукцію та заробляють на логістиці.
"Фермери з різних країн використовують українські корми для блага своїх господарств. Компанії різних країн заробляють на транзиті. І це – благо для всієї європейської економіки. Але конкретно для українського сегменту європейської економіки йдеться не про заробіток, а про виживання в умовах російського терору", – наголосив глава Української держави.
Зеленський прямо звернувся до президентів Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини та Молдови, а також до віцепрем'єр-міністра Болгарії, закликавши їх "не робити Україну мішенню в економічному чи політичному сенсі".
"Будь-які обмеження проти українського експорту зараз – це масштабування тих руйнувань, яких завдають російські терористи. Саме так", – вказав президент.
Зеленський окремо звернувся до Єврокомісії, зазначивши, що "основа Європи – це, зокрема, вільна конкуренція та виконання обіцянок".
"Україна виконує свої обіцянки і ніколи не заважає вільній конкуренції. Але як ми не будемо спокійно сприймати порушення даних нам обіцянок, порушення Угоди про асоціацію, порушення умов вільного ринку... Європейські інституції не мають множити розчарування в Європі. І мають посилювати довіру до слів і обіцянок, які звучать у Європі", – сказав глава держави.
Зеленський не відкинув, що Україна боротиметься в арбітражах, хоча й "не хоче цього".
"Якщо потрібно буде боротися на майданчиках міжнародних організацій, боротимемося і там... Але ми сподіваємося на єдність і знаємо, що єдність переможе. Правда переможе", – резюмував президент.
Ініціативу "Тримор'я" засновано 2016 року. Вона об'єднує 12 держав, котрі мають вихід до Балтійського, Чорного та Адріатичного морів: Австрію, Чехію, Словаччину, Польщу, Угорщину, Румунію, Болгарію, Латвію, Литву, Естонію, Словенію та Хорватію. Мета ініціативи – стимулювати економічний розвиток та партнерство країн-учасниць.
Перший саміт відбувся у Дубровнику у 2016 році, Україну запросили на нього, але вона не відповіла на запрошення і не стала однією з країн-засновниць. Приєднатися пізніше вона не змогла, бо держави-учасниці об'єднання вирішили, що учасниками зможуть бути лише члени Європейського союзу, зазначала "Європейська правда" у 2018 році.
"Сьогодні на саміті в Бухаресті було ухвалено рішення про те, що Україна стає її асоційованою учасницею. Це дасть нашій країні змогу отримати доступ до інвестицій, стратегічних взаємозв'язків і бути краще підготовленою до відновлення", – наголосили в ОПУ у Facebook.
