Нардепа від Опозиційного блоку Дмитра Колєснікова обвинувачують у тому, чого він не міг зробити навіть теоретично, заявив сам політик і його адвокати, коментуючи виданню Gazeta.ua рішення регламентного комітету передати подання генпрокурора про зняття недоторканності з Колєснікова на розгляд парламенту.
8 жовтня генпрокурор Юрій Луценко на засіданні комітету заявив, що через рішення Колєснікова, який у 2010 році очолював Державне агентство з управління активами при Міністерстві промисловості, два корпуси Дніпропетровського заводу прецизійних труб вивели з майнового комплексу підприємства. Луценко зазначив, що рішення Колєснікова давало змогу в майбутньому приватизувати ці приміщення.
Колєсніков відповів, що обвинувачення сфальсифіковано, оскільки він не працював у Міністерстві промисловості та Державному агентстві з управління активами в той час, коли виводили це майно.
Політик підкреслив, що власність Дніпропетровського заводу прецизійних труб ніколи не належала до Держагентства або Міністерства промислової політики, його було передано іншому міністерству і розпродано ще у 2005–2006 роках. Колєсніков нагадав, що він очолював міністерство у 2010–2012 роках.
"У звинуваченні явна маніпуляція, вони навіть не поцікавилися, де я працював у вказаний час. Така брехня розбивається простими фактами. У 2005–2006 роках я працював узагалі в іншій сфері, на іншому промисловому підприємстві. А Міністерство промисловості я очолив лише 2010 року, і цей завод підкорявся іншому міністерству. І про виробництво на заводі прецизійних труб я не мав можливості знати ні теоретично, ні практично", – заявив він на засіданні комітету.
Також у провадженні фігурує підозра у переданні майна Науково-дослідному інституту трубної промисловості імені Я.Ю. Осади на баланс міста Дніпра, але Колєсніков стверджує, що цим займалося Агентство держмайна, у якому він до того моменту вже довгий час не працював.
Адвокати нардепа Олег Бабич та Ірина Опанасенко заявили, що "Колєснікова обвинувачують не тільки в тому, що він не здійснював, але і теоретично не міг зробити, тому що в цей час не працював у Держагентстві майна".
"Крім того, такі рішення тисячі разів приймалися Кабміном і міністерствами, це чисто процедурне питання, і тим більше, не є злочином. Та й майно Інституту передавалося не в приватні руки. Це передача з державної власності у власність міської громади", – цитує юристів Gazeta.ua.
"Заяви прокуратури – не більш ніж спроба тиску на нардепа. Жоден суд не прийме позитивного рішення за фальсифікованими заявами, зробленими головою ГПУ", – переконаний Бабич.
Подання щодо Колєснікова генпрокурор передав у Раду 25 травня. 19 червня в регламентному комітеті Ради заявили, що його члени не дістали відповіді на свої запитання щодо цього подання, тому повернули документи спікеру парламенту Андрієві Парубію, щоб він звернувся до генпрокурора по роз'яснення.
18 вересня Луценко повторно вніс подання на Колєснікова. За словами генпрокурора, санкція за статтею, за якою підозрюють нардепа, передбачає до восьми років позбавлення волі.