+8 Київ
Росія використовує історичне минуле, щоб вбити клин між Києвом і Варшавою, заявив український посол у Польщі Андрій Дещиця в інтерв'ю "Главкому", опублікованому 7 вересня.
"Коли ми говоримо про напруження в польсько-українських відносинах, то я можу сказати, що воно стосується тільки історичного аспекту. Воно стосується різного трактування нашого спільного минулого. Перш за все, йдеться про роки Другої світової війни. На мою думку, тема Волинської трагедії стала предметом обговорення, предметом політичних заяв, дискусій із декількох причин", – сказав Дещиця.
За його словами, насамперед питання історичного минулого лежить "досить високо" в політичній стратегії керівної в Польщі партії "Право і справедливість".
"І це не стосується лише України. Питання історії для них є гострим і в спілкуванні з іншими країнами, і всередині самої Польщі. По-друге, питання історичного минулого перейшло з площини експертів та істориків у площину заяв політиків. І політики почали використовувати це дуже часто. І тут є небезпека. Нам треба шанувати історію, нам треба пам'ятати свою історію, але не використовувати її для політики. Третій пункт – Росія, яка зацікавлена в тому, щоб між Україною і Польщею не було єдності, щоб Польща не підтримувала Україну в стратегічно важливих для України питаннях. Росія використовує історичне минуле, граючи на емоціях поляків у суспільстві, щоб вбити клин між Україною та Польщею", – продовжив посол.
Він підкреслив, що Україна розуміє і поділяє біль тих поляків, які втратили своїх рідних унаслідок трагічних подій на Волині.
"Але вкрай важливо не допустити, щоб пам'ять про минулі трагедії визначала сьогодення чи майбутнє. Список взаємних кривд між поляками та українцями в нашій історії є досить довгим, і вочевидь, ми не повинні мірятися кістками чи літрами пролитої крові. Нашою спільною відповідальністю є гідно вшанувати усіх невинно вбитих і зробити правильні висновки з історії, щоб подібне зло більше ніколи не повторилося. Водночас у Польщі починають усвідомлювати, що розмовляти з українцями з позиції сили чи тиску – безрезультатно", – заявив Дещиця.
Посол додав, що єдиний шлях – "професійний діалог на рівні істориків, подалі від політики".
"В українців є своя історична пам'ять про Українську повстанську армію, про її бійців, про її боротьбу. Важко погодитися зі спробами приписати УПА, яка, нагадаю, боролася за незалежність України до кінця 50-х років ХХ століття, колективну відповідальність за трагічні події на Волині. Покладати всю провину виключно на УПА – це спрощений шлях, намагання відвернути увагу від головних відповідальних за трагедію – нацистського і радянського окупаційних режимів. Від них постраждали і поляки, і українці. Більше того, оцінку діям тих чи інших борців УПА має дати сам український народ, за результатами внутрішньої дискусії, на підставі вивчення та аналізу достовірних архівних матеріалів. Будь-який тиск ззовні не сприятиме об'єктивній дискусії, а викликатиме опір українського суспільства", – сказав Дещиця.
Він зазначив, що "історичне минуле має нас вчити, як будувати майбутнє".
"Історичне минуле з історичної давності і з років Другої світової війни показує, що боротьба між Україною і Польщею не приводила до добра ні для одної, ні для іншої сторін. Нам це треба доносити до політиків. А історія ніколи не буде однаково оцінена однією чи іншою стороною, завжди будуть розбіжності. І це нормально", – резюмував посол.
Відносини між Україною та Польщі загострилися, після того як на початку 2018 року польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав ініціативу і передав її в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи вона не обмежує свободи слова і переконань.
Закон установлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.
Документ засудили Україна, США, Ізраїль і Франція.
27 червня Сейм Польщі ухвалив зміни до закону про Інститут національної пам'яті, проте не вилучив із його тексту норми про "злочини українських націоналістів".
У липні 2018 року президент України Петро Порошенко закликав свого польського колегу Анджея Дуду внести зміни до закону про Інститут національної пам'яті Польщі в частині, що стосується інтересів України.
