+17 Київ
На 7 грудня в Залізничному районному суді Львова призначено слухання справи за позовом Бориса Остапюка, який оскаржує рішення про своє звільнення з посади директора Державної адміністрації залізничного транспорту України (ДАЗТУ). Дату та суть справи вказано в розкладі на сайті судової влади України.
Відповідачем є Державна адміністрація залізничного транспорту, третіми особами – Кабмін та Міністерство інфраструктури.
Скріншот: court.gov.ua
Остапюк керував Держадміністрацією залізничного транспорту з 1 квітня до 26 листопада 2014 року. Раніше він був заступником генерального директора цього самого відомства, у 2006 році його було звільнено з формулюванням "за грубе порушення трудових обов'язків", у 2010 році було призначено урядом Юлії Тимошенко на посаду начальника Донецької залізниці, звідки було звільнено за чотири місяці з таким самим формулюванням.
Сайт "24 каналу" пише, що суди у справі Остапюка тривають понад три роки, засідання проходять як у Києві, так і у Львові.
"Останні раунди закінчилися з перемінним успіхом. Навесні 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд, імовірно (адже постанова була засекречена), прийняв сторону екс-чиновника. Дане рішення Кабмін та ДАЗТУ оскаржили в Касаційному адміністративному суді Верховного Суду. Паралельно з цим триває розгляд згаданої справи у Львові. Є велика ймовірність того, що Бориса Остапюка через останнє судове рішення будуть намагатися протягнути новим очільником АТ "Укрзалізниця", – зазначають журналісти.
Про плани Остапюка через суд стати керівником "Укрзалізниці" у вересні 2018 року писав і проект "Наші гроші".
У червні 2015 року "Укрзалізниця", згідно з рішенням Кабміну, стала правонаступницею ДАЗТУ, про реєстрацію юрособи повідомляв сайт компанії. Тому, зазначають журналісти "24 каналу", якщо колишній керівник виграє суд, його зможуть відновити тільки на посаді ДАЗТУ. Боротьбу за посаду автори матеріалу пов'язують із можливостями, які відкривають тендери.
Вони нагадують, що коли Остапюк працював у системі залізничного транспорту України, керівником ДП "Укрзалізничпостач", перетвореного у 2015 році на філію "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця", був Олександр Лозинський, а на початку 2000-х цю структуру очолював сам Остапюк. Журналісти нагадали також про розслідування видання "Наші гроші", яке у 2014 році писало, що "Укрзалізничпостач" у липні 2014 року провів тендер, за яким контракт на постачання деревини на 9 млн грн одержала компанія "Форест", де одним із засновників є колишня дружина Остапюка. Цей епізод розслідували СБУ і Генпрокуратура.
Журналісти також зазначають, що проект будівництва експреса між Києвом та аеропортом Бориспіль, який було у 2018 році реалізовано за 480 млн грн (приблизно $17 млн), у 2011 році оцінювали у 20 разів дорожче. Тоді цим будівництвом мала займатися "Дирекція з будівництва та управління національного проекту "Повітряний експрес" та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону", яку очолював Остапюк.
"У 2011 році "Повітряним експресом" займалося Держагентство з інвестицій та управління національними проектами України під керівництвом Владислава Каськіва. Тоді ця структура підписала кредитний договір на суму $372,3 млн з Експортно-імпортним банком Китаю. Агентство сплатило страховий платіж і комісійні на суму понад $40 млн і встигло отримати перший транш кредиту в розмірі $52,1 млн. Ці кошти зникли. А після цього держава виплатила кредитору понад $20 млн", – зазначає ZIK.
