Клімкін: Останні заяви Угорщини я сприймаю як полеміку, яка дуже схожа на російську

Клімкін: Останні заяви Угорщини я сприймаю як полеміку, яка дуже схожа на російську Клімкін: Я знову сказав панові Сіярто: я прихильник того, щоб допомогти нашій угорській громаді
Фото: EPA

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що стосовно низки питань двосторонніх відносин українська та угорська сторони працюватимуть далі, але щодо головних він і його угорський колега Петер Сіярто на зустрічі у Нью-Йорку 26 вересня згоди не досягли.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін після зустрічі з угорським колегою Петером Сіярто у Нью-Йорку 26 вересня заявив журналістам, що деякі заяви угорської сторони нагадують йому російські. Про це повідомляє кореспондент видання "ГОРДОН".

"Угорщина піднімає градус у публічній площині, у своїй політичній дискусії. Логіка, яку вони зайняли у дискусії, багато в чому, не тільки у плані термінів, нагадує мені російську – логіку нібито існування націоналістичних настроїв, логіку нібито свідомого переслідування угорської громади. Оскільки мова йде про українських громадян угорського походження, я сказав пану Сіярто, що ми завжди прагнули допомогти нашій угорській громаді, допомогти їм почуватися у країні, громадянами якої вони є, добре, і не бути ізольованими у плані відсутності знань української мови, у плані розуміння, у якій країні вони живуть. Сіярто сказав мені, що українські громадяни, угорці, є лояльними до України, але є лояльними й до своєї національності, на що я йому відповів, що це не та лінія, яку ми на сьогодні бачимо", – сказав Клімкін.

Він підкреслив, що зустріч із Сіярто була "дуже непростою".

"Той градус дискусії... Не тільки політичної дискусії, але й останні заяви, які я сприймаю як полеміку, яка дуже схожа на російську. І я не хочу спекулювати, чому вона з'явилася, чи з'явилася вона після останніх контактів із російським керівництвом – це не моя справа як міністра закордонних справ. Але, як у відомій дитячій грі: знайдіть 10 відмінностей у термінології і в тому, що кажуть", – сказав міністр.

Він додав, що стосовно низки питань українська й угорська сторони працюватимуть далі, але щодо головних він і Сіярто згоди не досягли.

"Як я розумію, не можемо її досягти, оскільки в нас принципово різне бачення, як допомагати угорській громаді. Але я знову сказав панові Сіярто: я прихильник того, щоб допомогти саме нашій угорській громаді. Це наша угорська громада. Ми будемо з нею працювати, допомагати їй. Ми не хочемо зробити угорців менше угорцями. Ми хочемо зробити їх угорцями і справжніми громадянами України і будемо послідовно йти до цієї мети", – заявив він.

Згідно з переписом населення, проведеним у 2001 році, в Україні проживає 151,5 тис. угорців, більшість – у Закарпатській області.

Відносини України та Угорщини погіршилися після ухваленого у вересні 2017 року Верховною Радою закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні. Угорщина висловила занепокоєння майбутнім угорської меншини в Україні. Закон уже набув чинності, але для врегулювання ситуації Київ запропонував продовжити термін імплементації мовної статті до 2023 року (ухвалений закон передбачає, що вона набуде чинності у 2020-му).

Переговори між Києвом і Будапештом тривають. У МЗС Угорщини попередили, що через закон "Про освіту" Будапешт блокуватиме будь-яке подальше зближення України та ЄС.

До МЗС України 2 серпня 2018 року викликали тимчасового повіреного з питань Угорщини в Україні. Українські дипломати вимагали у нього роз'яснень щодо заснування в Угорщині посади уповноваженого, відповідального за розвиток Закарпатської області, а також стосовно останніх заяв прем'єр-міністра країни Віктора Орбана – 28 липня він сказав, що не вірить у реалістичність прагнень України до членства в ЄС та НАТО. У відповідь у МЗС Угорщини заявили, що не Угорщина веде недружню політику проти України, а навпаки.

31 серпня міністр закордонних справ України Павло Клімкін після розмови із главою МЗС Угорщини Петером Сіярто повідомив, що Угорщина змінить назву посади, але цього не сталося.

"Укрінформ" 19 вересня опублікував відео, на якому, як стверджувало агентство, жителям Закарпаття видають угорські паспорти в консульстві Угорщини в Берегові. Водночас їм кажуть, щоб вони приховували факт набуття угорського громадянства від влади України. Пізніше "Європейська правда" написала у статті, що на відео зафіксовано приймання в угорське громадянство, але паспортів не видають – їх можна оформити після цього.

Клімкін заявив, що МЗС України перевіряє достовірність відео, але водночас українське зовнішньополітичне відомство знає, що в Закарпатті громадянам регулярно приховано видають угорські паспорти. За словами міністра, якщо відео автентичне, то "консулу нічого робити в Закарпатті".

Сіярто заявив, що українська влада хоче "використати антиугорські настрої для здобуття підтримки перед виборами". За його словами, якщо Україна вишле консула, Угорщина може вдатися до кроків для уповільнення євроінтеграції України.

Клімкін зауважив, що проблема не тільки в набутті громадянства, але й у закликах приховати це від української влади.

Сіярто заявив, що Угорщина вживатиме дзеркальних заходів, якщо Україна вишле консула в Берегові.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати