-3 Київ
Навіть ухваливши резолюцію про власну капітуляцію перед РФ, Парламентська асамблея Ради Європи все одно матиме можливість застосувати до російських депутатів деякі обмежувальні заходи. Про це міністр закордонних справ Павло Клімкін написав у статті "Чи є життя після санкцій: що робитиме Україна в разі повернення росіян до ПАРЄ", яку оприлюднило видання "Європейська правда".
"Стоячи над прірвою (де опинилася через бажання допомогти Росії та отримати свої гроші), Рада Європи все ще має можливість зробити крок назад. Урятувати і обличчя, і власну репутацію. Це меншою мірою буде можливим навіть у разі повернення росіян", – зазначив Клімкін.
Він наголосив, що ПАРЄ зможе позбавити російську делегацію права: подавати проекти резолюцій і рекомендацій, подавати письмові декларації, бути доповідачем, ініціювати строкові й поточні дебати, представляти асамблею в інших органах Ради Європи та інших міжнародних заходах.
"І якщо Рада Європи хоча би трохи дбає про репутацію, то по максимуму використає той санкційний інструментарій, який матиме. Одним словом, навіть за сумного для нас розвитку подій санкції щодо Росії в асамблеї можуть бути відновлені", – вважає глава українського МЗС.
Він також розповів про позицію МЗС України в разі поновлення РФ у ПАРЄ.
"Наші підходи до участі в Раді Європи стануть більш прагматичними. Ми не робитимемо формальних ввічливих жестів у бік інституції, що дискредитувала себе. Україна працюватиме над подоланням наявних викликів, проте не буде підтримувати кроки, які не мають нічого спільного із захистом прав людини, а лише слугують прикриттям політичних інтересів", – зазначив Клімкін.
Він додав, що для України можливе повернення російської делегації в асамблею не стане кінцем світу, але означатиме потенційний кінець довіри до Ради Європи.
"А ще – стане символічним сигналом того, що всупереч здоровому глузду Європа налаштована і надалі підганяти відносини з РФ до якоїсь нової химерної нормальності. Успішне відпрацювання цього російського трюку в Раді Європи відкриє можливості для його апробації на інших міжнародних майданчиках, наприклад мінському. І саме це я мав на увазі, коли казав, що наші міжнародні партнери в разі повернення РФ до ПАРЄ нестимуть частку відповідальності за деградацію "Мінська", – резюмував Клімкін.
24 червня у ПАРЄ відбудеться голосування за резолюцію, яка може повернути РФ в асамблею. Ініціаторами зняття обмежень із Росії в Парламентській асамблеї Ради Європи стали Німеччина та Франція.
Росію позбавили права голосу в ПАРЄ у квітні 2014 року – одразу після анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі. На знак протесту у 2017 році Росія зупинила сплату внесків до бюджету Ради Європи (приблизно €33 млн на рік). "Європейська правда" зазначає, що це призвело до фінансової кризи в організації.
У попередні роки вже було кілька спроб зняти санкції з російської делегації в ПАРЄ (цю ідею підтримує і генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд), але вони не мали успіху. Останню спробу зробили у квітні 2019 року під час весняної сесії асамблеї. "Європейська правда" писала, що представники Німеччини в Раді Європи вели активні дії для зняття санкційного тиску з РФ. У підсумку ПАРЄ схвалила резолюцію про підтримку доповіді "Роль і місія ПАРЄ: головні виклики майбутнього", у якій міститься заклик до РФ призначити делегацію в асамблею і відновити обов'язкову виплату внеску в бюджет організації. Право ПАРЄ самостійно вводити санкції було залишено без змін.
У Росії заявили, що РФ виплатить Раді Європи борг за внесками (приблизно €60 млн), якщо ПАРЄ "усуне загрозу дискримінації національних делегацій".
