Климпуш-Цинцадзе заявила, що Угорщина – єдина країна, яка не готова до діалогу щодо українського закону про освіту

Климпуш-Цинцадзе заявила, що Угорщина – єдина країна, яка не готова до діалогу щодо українського закону про освіту Климпуш-Цинцадзе: Ми продовжуємо наполягати, що є можливості конструктивного вирішення питання
Фото: nato.mfa.gov.ua

На позицію Угорщини щодо українського закону про освіту може вплинути "конструктивна розмова всередині Європейського союзу", заявила віце-прем'єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Угорщина не готова до діалогу щодо українського закону про освіту. Про це віце-прем'єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе розповіла в інтерв'ю "Укрінформу", яке опублікували 22 листопада.

"Ми продовжуємо наполягати, що існують можливості конструктивного вирішення питання. Про це свідчить і те, що нам вдалося підписати меморандум взаєморозуміння стосовно реалізації цього закону з Польщею і Болгарією. Ми на позитивному шляху вирішення з Румунією. І, на жаль, Угорщина – єдина країна, де ми бачимо такий серйозний супротив і неготовність до діалогу", – заявила Климпуш-Цинцадзе.

Вона висловила надію, що в цьому процесі на Угорщину зможе вплинути "конструктивна розмова всередині Європейського союзу".

Віце-прем'єр-міністр не виключає російського впливу на поведінку Угорщини. За її словами, в Європарламенті поширюють маніпулятивні матеріали про український закон.

"Ми бачимо певне віддзеркалення російської риторики щодо цього закону в угорській аргументації. Мені би не хотілося вірити, що саме в цьому міститься слід Росії. Але якась певна синхронізація аргументації відбувається", – зазначила Климпуш-Цинцадзе.

5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому закон "Про освіту". 28 вересня він набув чинності.

Документ запроваджує 12-річну шкільну освіту та посаду освітнього омбудсмена, а також розширює використання української мови в навчанні.

Занепокоєння щодо мовної статті в законі висловили Угорщина, Молдова, Польща, Росія, Болгарія і Греція.

26 вересня у міністерстві закордонних справ Угорщини попередили, що блокуватимуть будь-яке подальше зближення України та ЄС через закон "Про освіту".

9 жовтня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив в Ужгороді, що український закон "Про освіту" порушує принципи Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. За його словами, закон виключає можливість діяльності угорських шкіл в Україні і відбирає право навчатися рідною мовою у школярів середніх і старших класів.

Президент України Петро Порошенко зазначав, що реформа освіти в Україні покликана допомогти національним меншинам.

12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, у якій висловила стурбованість українською ініціативою. У документі наголошують, що новий закон зумовлює значне скорочення прав національних меншин. Українська делегація, крім Мустафи Джемілєва, проголосувала проти.

Закон про освіту подали на експертизу до Венеціанської комісії. Висновків очікують у грудні.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати