$39.39 €42.33
menu closed
menu open
weather +18 Київ

Кучма: Ситуація з Польщею, з якою ми ведемо постійні суперечки історичного плану, як на мене, ненормальна

Кучма: Ситуація з Польщею, з якою ми ведемо постійні суперечки історичного плану, як на мене, ненормальна Кучма: Не думаю, що те, чого ми добилися з Квасневським, неможливе зараз
Фото: EPA

Зі стратегічними партнерами важливо знаходити спільну мову за будь-яких обставин, заявив другий президент України Леонід Кучма, коментуючи українсько-польські відносини.

Україна повинна знайти вирішення суперечок із Польщею на історичну тематику. Про це заявив другий президент України Леонід Кучма в інтерв'ю "Радіо Свобода", яке вийшло 23 серпня.

Кучма зазначив, що вважає стратегічними партнерами України Канаду, Великобританію, країни європейської півночі та Балтії, Польщу, Німеччину і Францію.

"Важливо знаходити із стратегічними партнерами спільну мову за будь-яких обставин. Ситуація з Польщею, з якою ми ведемо постійні суперечки історичного плану, як на мене, ненормальна. Треба шукати взаємоприйнятне рішення. Можу послатися на декларацію про примирення між народами, яку ми з [екс-президентом Польщі] Олександром Квасневським підписали у 2003 році. Не думаю, що те, чого ми добилися тоді, неможливе зараз", – заявив екс-президент України.

У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала покласти край історичним суперечкам. Незважаючи на це, історичне питання залишається джерелом напруженості між країнами.

Минулого року відносини між країнами погіршилися. У квітні 2017-го у Грушовичах під Перемишлем демонтували пам'ятник Українській повстанській армії, після чого українська сторона відмовила польській у пошуку й ексгумації похованих на території України поляків. У відповідь Польща заборонила в'їзд кільком українським чиновникам, які, на думку офіційної Варшави, демонструють антипольські погляди.

У лютому 2018 року в Польщі було ухвалено поправки до закону про Інститут національної пам'яті, які встановили кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, що співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках. Українська влада засудила цей документ і висунула вимогу переглянути його.