$41.28 €43.46
menu closed
menu open
weather -2 Київ
languages

Прокурор Інституту нацпам'яті Польщі відмовився розслідувати справу проти історика Купріяновича

Прокурор Інституту нацпам'яті Польщі відмовився розслідувати справу проти історика Купріяновича Люблінський воєвода звернувся до прокуратури із заявою на голову Українського товариства
Фото: Святослав Цеголко / Facebook

Прокурор галузевої комісії Інституту національної пам'яті Польщі відмовився розслідувати справу стосовно голови Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича за статтею про заперечення злочинів проти польського народу. Справу розслідує окружна прокуратура за статтею про публічну образу.

В Інституті національної пам'яті Польщі відмовилися починати розслідування проти голови Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича за заявою люблінського воєводи Пшемислава Чарнека. Про це йдеться на сайті інституту.

"9 серпня 2018 року прокурор комісії відділення судового переслідування стосовно злочинів проти польської нації в Любліні ухвалив рішення про відмову від розслідування фактів і публічного заперечення злочинів, зазначених у ст. 55 закону від 18 грудня 1998 року Інституту національної пам'яті, проти голови Українського товариства в Любліні, який під час публічної демонстрації 8 липня 2018 року в Сагрині заявив, що події, які сталися 9–10 березня 1944 року, є "злочином проти людяності, скоєним представниками польського народу, які були солдатами Армії Крайової", – ідеться в повідомленні.

Прокурор у своєму обґрунтуванні зазначив, що Купріянович у своїй промові зосередився винятково на події в Сагрині й українських жертвах й опустив "незручні" факти, пов'язані з УПА, а також промовчав про злочини, скоєні українськими націоналістами проти польського населення.

Водночас прокурор галузевого комітету у Любліні передав до районної прокуратури заяву люблінського воєводи про ймовірне порушення ст. 133 Кримінального кодексу Польщі – образа польської нації. Окружна прокуратура у Замості ініціювала розслідування 10 серпня. 

У 1944 році польськими "селянськими батальйонами" і підрозділами Армії Крайової в Сагрині було вбито, за різними даними, від 800 до 1250 українців, серед них приблизно 100 дітей.

Купріянович порівняв події в Сагрині 1944 року з Волинською різаниною в 1943 році. Після цього люблінський воєвода Чарнек звернувся в прокуратуру із заявою.

Якщо прокуратура виявить у словах Купріяновича факти заперечення злочинів проти польського народу або образи польської нації, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі до трьох років.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що Київ категорично проти того, щоб судовий механізм у Польщі використовували для переслідування одного з провідних діячів української громади.