Кулеба: Загальний підхід до РФ у ПАРЄ такий: вона погана й жахлива, але треба якось учитися з нею жити G

Небажання Росії йти на поступки дратує багатьох делегатів Парламентської асамблеї Ради Європи, однак більшість із них усвідомлює, що "треба вчитися жити" з цією країною, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба.

"Ми з повагою ставимося до [президента ПАРЄ Ліліан Морі] Паск'є. Головне, щоб вона діяла відповідно до принципів і статуту Ради Європи. Якщо почнуться ігри з цими нормами, щоб ощасливити наших північних сусідів, то ми будемо ставитися до цього критично. Так, ми теж підтримуємо цілісність Ради Європи і виступаємо за діалог, але не за будь-яку ціну! Модель тут проста – Росія виправляє свою поведінку, іде на поступки. І ПАРЄ зі свого боку тоді теж іде на поступки. Але ж РФ нічого робити не хоче, продовжуючи агресію проти нашої країни. А спроби деяких сил у ПАРЄ підлаштувати асамблею під Росію – це не дипломатія і навіть не політика. Наша делегація налаштована по-бойовому, бувало й гірше. Зараз розгортаються кулуарні дискусії, жодної визначеності немає – Росія своїм небажанням що-небудь міняти все ускладнює. Багатьох це дратує. Загальний підхід до РФ у ПАРЄ такий: вона погана й жахлива, але треба якось учитися з нею жити", – зазначив Кулеба.

Рішення бюро асамблеї обмежити представництво кожної країни до двох осіб у комітетах із питань регламенту та з питань обрання суддів Європейського суду з прав людини, яке може скоротити кількість представників України щонайменше вдвічі, він уважає спробою послабити проукраїнські позиції в ПАРЄ.

"Це штучно створена проблема. Її не просто так заходилися розв′язувати саме зараз. Я не бачу інших пояснень цьому, окрім спроби хоч якось послабити проукраїнські позиції в ПАРЄ у відповідь на нашу непоступливість у російському питанні. Іншого пояснення того, що сталося, бути не може. Якщо називати речі своїми іменами – це дрібна помста. Звісно, потрібно мати своїх людей, насамперед, у регламентному комітеті. Адже саме там минулого року розгорталися події, пов'язані зі спробою росіян повернутися в ПАРЄ. Що стосується комітету з вибору суддів, то він займається досить специфічними питаннями і в політичній частині участі не бере. Як би там не було, у нас залишається асамблея, де ухвалюють основні рішення. І тут ми свої позиції зберегли", – резюмував Кулеба.

Росію було позбавлено права голосу в ПАРЄ у квітні 2014 року – відразу після анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі, 28 січня 2015 року асамблея продовжила санкції проти РФ. На знак протесту делегація РФ заявила, що припиняє свої контакти з ПАРЄ до кінця 2015 року. РФ відмовилася подавати заявку на підтвердження повноважень на 2016-й і 2017 роки, вона не брала участі в роботі ПАРЄ й у 2018 році.

29 червня 2018 року бюро ПАРЄ за підсумками засідання у Страсбурзі ухвалило рішення про термінове розроблення механізму, який дасть можливість повернути російську делегацію до роботи в асамблеї завдяки змінам правил і процедур ПАРЄ.

8 жовтня стало відомо, що бюро ПАРЄ відмовилося від пропозиції генсека Ради Європи Турбйорна Ягланда не розглядати питання санкцій щодо національних делегацій. "Європейська правда" повідомила, що політичним групам і країнам – учасницям ПАРЄ розіслали від Ягланда закритий документ про "незаконність" санкцій проти РФ.

ПАРЄ відклала до січня 2019 року розгляд резолюції, яка може повернути Росії право голосу.

17 січня Держдума РФ підтримала постанову, згідно з якою російська делегація у 2019 році не буде повертатися до роботи в ПАРЄ і відновлювати виплату внесків до РЄ. У заяві за підписом спікера Держдуми В'ячеслава Володіна йдеться, що в позиції ПАРЄ нічого не змінилося відтоді, як вона "грубо порушила права Російської Федерації як члена Ради Європи" і позбавила її права голосу.

Сьогодні у Страсбурзі відкрили зимову сесію ПАРЄ.

За словами Паск'є, асамблея має продовжити роботу над поверненням російської делегації.