Монахова: У законі про українську мову є моменти, що потребують конкретизації. Але не бійтеся написати вірш із суржиком

Деякі моменти в законі про забезпечення функціонування української мови як державної потребують конкретизації, заявила в інтерв'ю "Укрінформу", опублікованому 16 грудня, уповноважена із захисту державної мови Тетяна Монахова.

Відповідаючи на запитання, що означає формулювання закону про "публічне приниження чи образу" державної мови, Монахова сказала: "Я одразу зауважу: у нас є чудова плеяда письменників-постмодерністів і поетів-постмодерністів, які вживають суржик і навіть інвективну лексику як художній елемент".

"Скажімо, якщо [український поет і письменник] Сергій Жадан пише вірш, і там є нецензурна лексика, він це робить не для того, щоб образити чи принизити державну мову. Він митець, він так бачить. Але інша річ – якщо до мікрофона виходить людина і починає стверджувати, що українська мова – це ніяка не мова, це діалект якоїсь іншої мови... подає оціночні судження, які ображають українську мову. У кожному випадку має здійснюватися лінгвістична експертиза", – продовжила мовна омбудсменка.

Вона додала, що "якщо це стосується мистецтва – це одна історія, а якщо у когось на меті образити почуття людей, які говорять українською мовою, і державну мову взагалі, то це зовсім інша історія".

Монахова заявила, що для проведення таких оцінок в її офісі "буде створено юридичний відділ і працюватимуть лінгвісти-експерти".

"Буде чітко прописаний алгоритм, критерій того, чи навмисно це зроблено, чи це мистецтво. Очевидно, у законі є моменти, які потребують конкретизації. Але не бійтеся, якщо ви написали вірша із суржиком, що ви таким чином порушили закон... Я б радила не панікувати, зрештою, ми сучасні люди і розуміємо, що в мистецтві митцю дозволено все", – сказала омбудсменка.

16 липня в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. У законі зазначено, що українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов'язковість використання української мови по всій країні в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів.

Президент України Володимир Зеленський заявляв наприкінці квітня, що цей закон, на його думку, ухвалили "без широкого обговорення із громадськістю". "Після мого вступу на посаду президента буде зроблено ретельний аналіз цього закону, щоб переконатися, що в ньому дотримано всі конституційні права й інтереси всіх громадян України. За підсумками аналізу буду реагувати відповідно до конституційних повноважень президента України та в інтересах громадян", – сказав Зеленський.

Експерти з конституційного права з Венеціанської комісії розкритикували низку положень українського мовного закону. У комісії зауважили, що мовна проблема не повинна стати джерелом міжетнічної напруженості в Україні. Як пише "Європейська правда", рекомендації Венеціанської комісії не мають юридичної сили, проте країни, до яких у неї є претензії, стикаються з міжнародним тиском.

Монахова зазначила, що український уряд врахує побажання Венеціанської комісії щодо закону про державну мову в подальшій законотворчій діяльності.