$41.31 €42.99
menu closed
menu open
weather -3 Київ
languages

Попри пафосну риторику авторів законопроєкту "Про медіа", НСЖУ цей проєкт не підтримує – Томіленко

Попри пафосну риторику авторів законопроєкту "Про медіа", НСЖУ цей проєкт не підтримує – Томіленко Томіленко: Права журналістів мало захищені зараз і не будуть захищені з прийняттям цього закону
Фото: Sergiy Tomilenko / Facebook

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко заявив, що не підтримує законопроєкту "Про медіа", оскільки його автори спекулюють уже чинними нормами законодавства, а Нацрада з питань телебачення і радіомовлення здобуде в разі ухвалення документа занадто широкі повноваження.

Поширення повноважень Нацради з телебачення і радіо на друковані та онлайн-ЗМІ складно назвати позитивною реформою. Про це 4 липня написав у своєму Facebook голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

"Попри пафосну риторику авторів законопроєкту "Про медіа", НСЖУ цей проєкт не підтримує", – заявив глава організації.

Він зауважив, що багато норм документа вже прописано в законодавстві і їх застосовують у повсякденній практиці, наприклад право ЗМІ на одержання грантів.

Спекулятивним, на думку Томіленка, є твердження ініціаторів законопроєкту про те, що він дає можливість захисту професії журналістів, які працюють у зареєстрованих медіа.

"Права журналістів мало захищені зараз і не будуть захищені з прийняттям цього закону (повна безкарність – наші реалії). Профільні статті Кримінального кодексу про перешкоджання журналістській діяльності і зараз поширюються на журналістів зареєстрованих ЗМІ. Оскільки онлайн-медіа в Україні переважно реєструються як інформаційні агентства, то їхні редакційні посвідчення посвідчують статус журналіста. Іншими словами, автори законопроєкту спекулюють нормами про захист прав журналістів, хочуть ліквідувати поняття інформагентства в Україні, примушуючи онлайн-медіа для підтвердження журналістського статусу своїх працівників реєструватися в Нацраді", – пояснив він.

Проєкт "погіршує права друкованих та онлайн-ЗМІ до рівня жорсткого регулювання телерадіокомпаній", констатував Томіленко.

Згідно з пропозицією депутатів від монобільшості, які просувають законопроєкт, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення здобуває право на спрощену процедуру штрафування ЗМІ завдяки прискореному розгляду справ, її звільняють від судового збору, водночас відповідальність за зловживання для відомства не прописано.

"В Україні від самого початку роботи діяльність Нацради зазнає сильного політичного впливу президента та більшості в парламенті, але такий порядок записано в Конституції. Тому закон "Про ЗМІ" не зможе зробити медіарегулятора політично незалежним", – додав голова НСЖУ.

Законопроєкт №2693 авторства нардепів від "Слуги народу" зареєстрували у Верховній Раді наприкінці грудня 2019 року. Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації. Автори законопроєкту, зокрема, запропонували наділити Нацраду з питань телебачення та радіомовлення функцією нагляду і контролю за всією сферою медіа.

Законопроєкт зазнав різкої критики з боку журналістів та медіаорганізацій. 19 травня 2020 року Рада передала його на повторне перше читання.

Більше ніж 100 журналістів, медіа-менеджерів та експертів підписало відкритий лист президенту України Володимирові Зеленському, керівництву Верховної Ради, народним депутатам та європейським партнерам України, у якому закликало не підтримувати законопроєкту "Про медіа".

1 липня комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити закон "Про медіа".