Ані суд, ані прокуратура не змогли виконати свій конституційний обов'язок у справі про розстріли героїв Небесної сотні – заява активістів

Звільнення ексспівробітників спецпідрозділу Міністерства внутрішніх справ "Беркут", обвинувачених у розстрілах протестувальників на вулиці Інститутській у Києві в лютому 2014 року, в умовах тиску на суд є загрозою для системи правосуддя в Україні. Про це йдеться в заяві громадських організацій, опублікованій 29 грудня на сайті правозахисної організації Transparency International Ukraine.

Активісти заявили, що влада ухвалила політичне рішення про обмін ексберкутівців на українських заручників, незаконно утримуваних на тимчасово окупованих територіях, і в такій ситуації немає єдиного очевидно правильного вибору, але це рішення "підважує цінності верховенства права, справедливості та гідності і може розділити суспільство, посіявши ненависть між різними групами українців".

У заяві йдеться, що в таких ситуаціях арбітрами у суспільстві мають бути прокуратура і суд.

"На жаль, ані суд, ані прокуратура не змогли виконати свій конституційний обов'язок у справі про розстріли героїв Небесної сотні. Раптова заміна прокурорів у справі й очевидний тиск на суд із метою зміни запобіжних заходів обвинуваченим ексберкутівцям і звільнення останніх для проведення обміну є величезною загрозою для системи правосуддя і верховенства права", – заявили активісти.

Вони зазначили, що підсудні перебували під вартою і це обґрунтовано обставинами кримінального провадження і вже продемонстрованими доказами.

"Натомість ми стали свідками того, як різко та очевидно система правосуддя підміняє закон політичним рішенням. Без вироку у справі та всупереч законним підставам вчиняються дії, спрямовані на зміну запобіжних заходів із метою звільнення ексберкутівців з-під варти. Ми впевнені, що такі дії та рішення влади руйнують залишки довіри до системи правосуддя і насамперед – до останніх спроб реформувати як прокуратуру, так і судову систему. Адже будь-які спроби очищення прокуратури і судів втрачають свою доцільність, коли стикаються з політичним "ручним" управлінням із боку влади всупереч вимогам закону. Держава Україна ризикує поставити свою систему правосуддя в заручники побажань держави-агресора", – ідеться в заяві.

Активісти вимагають від влади знайти спосіб вирішення ситуації, який був би правовим і викликав би довіру у громадян, а також забезпечити незалежність судів та прокуратури.

Під заявою підписалися "Центр протидії корупції", Transparency International Ukraine, "Автомайдан", StateWatch, рух "Чесно" і низка інших організацій.

28 грудня 2019 року Київський апеляційний суд відпустив під особисте зобов'язання ексберкутівців Олександра Маринченка (у нього був цілодобовий домашній арешт), Сергія Тамтуру (перебував під нічним домашнім арештом), а також утримуваних під вартою Сергія Зінченка, Павла Аброськіна й Олега Янішевського. Прокурор під час засідання зачитав лист генпрокурора Руслана Рябошапки, у якому йдеться, що ексберкутівців внесли до списків на обмін утримуваними особами з представниками тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.

У Генпрокуратурі України заявили, що справу про вбивства на Майдані в Києві 20 лютого 2014 року суд продовжить розглядати, незважаючи на те, що обвинувачених ексспівробітників спецпідрозділу "Беркут" відпустили під особисте зобов'язання.

Тамтуру і Маринченка вивезли з Київського апеляційного суду на броньованому автомобілі.

Під Лук'янівським СІЗО, де утримували трьох інших ексберкутівців, ввечері 28 грудня розпочалася акція протесту. Організатори вирішили її завершити 29 грудня, оскільки мети, за їхніми словами, не було досягнуто. Адвокат ексберкутівців Ігор Варфоломєєв 29 грудня повідомив, що всі вони перебувають у КПВВ "Майорське", де відбувається обмін утримуваними особами.

У межах обміну Україні передали 76 осіб, повідомив Офіс президента.

Представники бойовиків "ДНР" заявляли, що Україна передала їм 60 осіб, а терористи "ЛНР" говорили, що забрали 63 громадян.