-2 Київ
Призначення Андрія Богдана главою Адміністрації Президента України суперечить закону про люстрацію, однак він може бути радником президента країни Володимира Зеленського, заявила в коментарі виданню "ГОРДОН" адвокат, співзасновник Громадського люстраційного комітету Тетяна Козаченко.
"Богдан обіймав посаду не в Адміністрації Президента, а в уряді [екс-президента України Віктора] Януковича. Тут питання не в персоналіях. На сьогодні закон про очищення влади діє. І він установлює перелік посад, на які поширюються обмеження. У ст. 2 прямо вказано посаду глави АП. Ст. 3 регулює критерії, за якими визначають – є така заборона чи ні. Згідно з офіційною публічною інформацією про посади та строки перебування на них, Богдан потрапляє під два критерії. По-перше, він перебував на посаді більш ніж один рік. А по-друге, обіймав посаду під час масових протестів і не подав у відставку за власним бажанням. Навіть одного критерію досить для заборони обіймати посаду глави АП", – підкреслила співрозмовниця.
Вона не відкидає, що Зеленський може бути не в курсі всіх обставин призначення Богдана.
"Особа, яка подає документи для призначення на посаду, передає їх до органу перевірки. У цьому випадку – це президент. В Адміністрації Президента є відповідний підрозділ, який збирає та аналізує документи для глави держави. Претендент на посаду має подати заяву, у якій повідомити, чи підпадає він під дію люстрації. На підставі цієї заяви перевіряють його трудову книжку. На це дають 10 днів. Якщо особа підпадає під дію закону "Про очищення влади", їй відмовляють у посаді. Богдан може спростовувати що завгодно. Не подобається закон? Міняйте! Але зараз ви порушуєте законодавство. Мені важливо зрозуміти, чи як слід доведено інформацію до президента? Чи не було її спотворено? Чи відомі йому обставини? Ідучи на таку посаду, Богдан має усвідомлювати ризики, які створює Зеленському. Не можна починати роботу з удару по репутації президента", – заявила Козаченко.
Вона зазначила, що в законі прописано механізми, які вказують на те, хто конкретно потрапляє під люстрацію.
"Ніхто не забороняє Богдану бути радником президента. Але не можна обіймати посаду глави АП особі, яка потрапляє під закон "Про очищення влади". Державні посади – це не приватна власність. Закон не передбачає лазівок. Є законні механізми, щоб визначити, проти кого не можна застосувати люстрацію. Зокрема, проти того, хто набув статусу учасника бойових дій (проте якщо під час масових протестів особа перебувала на високій державній посаді, то мала самостійно подати у відставку). Якщо ж особа перебувала на відповідній посаді не менш ніж один рік, то навіть статус учасника АТО не звільняє від потрапляння під законодавчі обмеження", – сказала співрозмовниця.
За її словами, своїм указом президент може вивести з-під люстрації тільки високопоставлених військовослужбовців.
"Звільнення особи від усіх обмежень закону "Про очищення влади" можливе тільки в одному випадку – якщо є указ президента. Але й тут є свої умови. Такий указ глава держави може видати тільки щодо найвищого військового складу – не нижче від генерала. Якщо участь конкретної людини необхідна для зміцнення обороноздатності країни. Але й на це президент має дістати згоду профільного комітету Верховної Ради", – резюмувала Козаченко.
21 травня президент України Володимир Зеленський призначив свого радника з юридичних питань Андрія Богдана главою Адміністрації Президента. Указ опубліковано на офіційному сайті глави держави.
Богдану 42 роки, економічну і юридичну освіту здобув у Львівському державному університеті імені Івана Франка. У 2007–2010 роках обіймав посаду заступника міністра юстиції в уряді Юлії Тимошенко (відомство в цей період очолював Микола Оніщук), із грудня 2010-го до березня 2014 року був урядовим уповноваженим з антикорупційної політики в Кабміні Миколи Азарова. У 2014–2015 роках був радником голови Дніпропетровської облдержадміністрації Ігоря Коломойського, згодом – його особистим адвокатом.
У 2019 році брав участь у президентській кампанії Зеленського.
На початку травня цього року Богдан заявляв виданню "theБабель", що для нього єдина можливість бути призначеним в держоргани без скасування закону про люстрацію – набути статусу учасника бойових дій. Однак тоді він говорив, що не збирається цього робити.
21 травня глава АП сказав, що потрапив під закон про люстрацію несправедливо.
