+18 Київ
Незважаючи на сильне проросійське лобі в Євросоюзі, ЄС продовжив санкції щодо Росії, оскільки Кремль не дає приводу своїм лобістам для скасування обмежувальних заходів. Таку думку у своїй колонці на "Радіо Свобода" 30 червня висловив політичний оглядач Віталій Портников.
"Санкції Європейського союзу проти Росії будуть продовжені на чергові шість місяців – і це незважаючи на те, що провідні представники нового уряду Італії наголошували на безглуздості і непотрібності цих санкцій. Італія користується в ЄС куди більшою вагою і авторитетом, ніж інші країни, які оскаржували необхідність продовження санкцій. Чому ж тоді санкції продовжені і цього разу?" – пише Портников.
За його словами, "в Євросоюзі існує сильне проросійське лобі, яке забезпечене і грошима Кремля, і політичними поглядами окремих представників істеблішменту".
"Однак Москва повинна дати своїм лобістам можливість відмовитися від санкцій. Простіше кажучи – почати виконувати Мінські угоди, вивести війська з території Донбасу, розпочати консультації щодо врегулювання статусу анексованого Криму. Але нічого цього не відбувається. У Росії хочуть, щоб її лобісти на Заході забезпечили відмову від санкцій без будь-яких реальних зусиль з боку Кремля. Навіть без імітації зміни політики", – продовжив журналіст.
Він додав, що президент Росії Володимир Путін "прагне прийняти беззастережну капітуляцію цивілізованого світу".
"Саме тому західна політика стосовно Росії не може зазнати змін. Коли керівники західних країн обговорюють питання продовження санкцій або зустрічаються з Володимиром Путіним, вони розраховують на перемогу здорового глузду. На те, що Путін піде хоча б на умовні поступки і компроміси. Коли лобісти російських інтересів на Заході говорять про необхідність врегулювання відносин із Росією, вони розраховують, що Москва створить хоча б декорацію розв'язання кризи. Але Москва нічого цього не збирається робити... Навіть якщо хтось з російських чиновників розуміє необхідність пустити пил в очі партнерам по переговорах, він ніколи не запропонує це Путіну – з елементарного остраху, з небажання втрачати посаду і владу", – заявив Портников.
На його думку, не варто чекати сенсацій від зустрічі Путіна із президентом США Дональдом Трампом, канцлером Німеччини Ангелою Меркель, президентом Франції Еммануелем Макроном.
"Домовленостей не буде. А якщо вони і будуть – Путін від них швидко відмовиться. Те ж саме, до речі, стосується й українських реалій. Український виборець може обрати президентом політика, який орієнтується на Москву. Але і цей політик ніколи не отримає від Кремля ключі від Донецька чи Сімферополя", – уважає Портников.
Він підкреслив, що "з Росією Путіна домовитися не вдасться".
"Як не можна було ні про що реально домовитися із Радянським Союзом... Президенти США зустрічалися з першими і генеральними секретарями ЦК КПРС і розраховували на розрядку – а потім відбувалося вторгнення до Чехословаччини або Афганістану. Блискучий німецький канцлер Віллі Брандт придумав нову східну політику і співіснування з НДР – але все закінчилося зникненням "першої робітничо-селянської держави на німецькій землі", бо її мешканці бажали не співіснування, а життя в єдиній Німеччині. У протистоянні з режимом, який сповідує альтернативні цінності, може допомогти не компроміс, а терпіння і готовність дотримуватися власних принципів. Саме це визначить, хто переможе в протистоянні демократії та авторитаризму", – резюмував Портников.
Росія після незаконного референдуму 16 березня 2014 року анексувала Крим і Севастополь. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. У квітні того самого року на сході України почався збройний конфлікт. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України та проросійськими бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей.
У зв'язку з цими подіями західні країни, зокрема, США, Канада, Японія та держави Євросоюзу, ввели санкції щодо Росії. Їх кілька разів продовжували і посилювали.
Лідери країн – членів Європейського союзу на саміті у Брюсселі домовилися на півроку продовжити санкції щодо РФ за агресію в Україні. Рішення має бути оформлене юридичним актом Ради ЄС. Воно набуде чинності з 1 серпня.
