Путін заявив, що США взяли Україну "під зовнішнє управління", але хочуть, щоб її утримувала Росія

Путін заявив, що США взяли Україну "під зовнішнє управління", але хочуть, щоб її утримувала Росія Путін: США мали скасувати санкції проти "Північного потоку – 2" після укладання нової транзитної угоди між Росією та Україною
Фото: ЕРА

Під приводом забезпечення транзиту російського газу в Європу за допомогою української газотранспортної системи Вашингтон запровадив санкції проти газогону "Північний потік – 2", а після укладання договору про транзит не став скасовувати їх, заявив президент РФ Володимир Путін.

Президент РФ Володимир Путін в інтерв'ю агентству ТАСС заявив, що США взяли Україну "під зовнішнє управління", але намагаються забезпечити її існування коштом Росії, а самі грошей давати не хочуть.

Як приклад він назвав транзит газу в Європу територією України.

За словами Путіна, під приводом забезпечення цього транзиту Вашингтон запровадив санкції проти проєкту "Північний потік – 2". Він зазначив, що Росія зацікавлена у продовженні транзиту і продовжуватиме за нього платити.

Російський президент вважає, що США мали скасувати санкції після укладання нової транзитної угоди між Росією та Україною. На його думку, цього не відбувається тому, що США хочуть забезпечити конкурентні переваги американського скрапленого газу.

Путін висловив думку, що така позиція шкодить споживачу в Європі.

10-річний термін дії контракту між Україною та Росією про постачання і транзит газу сплив 31 грудня 2019 року.

30 грудня 2019 року тодішній прем'єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що НАК "Нафтогаз" і "Газпром" підписали новий контракт на транзит газу на п'ять років.

"Північний потік – 2" – газогін, який має зв'язати Росію з Німеччиною по дну Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м3 газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його спільно фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.

Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

У 2018 році Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії. 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газогону "Північний потік – 2", що пролягає по континентальному шельфу Данії.

Президент США Дональд Трамп 20 грудня підписав оборонний бюджет країни на 2020 рік. У нього закладено санкції проти російських газогонів "Турецький потік" і "Північний потік – 2". У мінфіні США заявили, що санкції проти "Турецького потоку" і "Північного потоку – 2" набули чинності відразу ж після підписання закону і компанії, які свідомо продали, орендували або надали судна, що займаються прокладанням труб, мають негайно припинити їхню діяльність.

Трубоукладальник "Північного потоку – 2", швейцарська компанія Allseas після запровадження санкцій припинила роботи.

Експрем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв казав, що санкції США проти компаній, пов'язаних із "Північним потоком – 2", можуть відкласти завершення його будівництва на кілька місяців.

11 лютого "Газпром" зробив презентацію, із якої випливає, що трубопровід планують запустити цього року.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати