Російські пранкери Вован і Лексус заявили, що від імені Турчинова поспілкувалися з генеральним директором "Південмашу"

Пранкери Володимир Кузнєцов (Вован) і Олексій Столяров (Лексус) заявили, що поспілкувалися із Сергієм Войтом – генеральним директором "Південмашу" на тему скандалу навколо нібито постачань українських ракетних технологій КНДР. Аудіозапис розмови опублікували російські "Вести".

Столяров відрекомендувався секретарем Ради національної безпеки й оборони Олександром Турчиновим.

Войт заявив "Турчинову", що в нібито витоку інформації про ракетні технології може бути винна Росія чи Китай, із якими співпрацює "Південмаш".

Пранкер Лексус запитав, як це могло "потрапити через треті руки". Войт відповів, що "могло потрапити через нашого сусіда", оскільки Росія є "розробником документації".

Відповідаючи на запитання, "хто слабка ланка", Войт сказав, що це "звичайно КБП (конструкторське бюро "Південне". – "ГОРДОН"), у нас нікого підозрювати". За словами генерального директора "Південмашу", представники КБ їздять за кордон, у них є контакти. Войт додав, що "треба з ними попрацювати, щоб вони менше тринділи".

14 серпня видання The New York Times написало, що успішність випробувань північнокорейських ракет можна пояснити тим, що їх оснащують двигунами із заводу "Південмаш" у Дніпрі, історично пов'язаного з російським виробництвом ракет.

Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олександр Турчинов назвав провокацією інформацію про постачання Північній Кореї українських ракетних технологій.

Прес-служба "Південмашу" спростувала постачання КНДР ракетних двигунів.

15 серпня експерт із військових ракетних технологій із Міжнародного інституту стратегічних досліджень Майкл Еллеман, на якого посилалося The New York Times, заявив, що не говорив про причетність української влади до постачання ракетних двигунів у КНДР.

У Держдепі США заявили, що Сполучені Штати "серйозно ставляться" до інформації про можливі постачання двигунів Пхеньяну.

15 серпня джерело в американській розвідці заявило Reuters, що модифікації українських двигунів РД-250 у КНДР могли створити з допомогою іноземних учених-північнокорейців, які навчалися за кордоном.