+1 Київ
Спеціалізована антикорупційна прокуратура і Національне антикорупційне бюро України приховали від суду результати експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у справі "Роттердам плюс". Про це заявила 10 жовтня на свій сторінці у Facebook адвокатка Ірина Одинець, яка з 2017 року представляє інтереси Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), у кримінальному провадженні.
"Учора зі ЗМІ дізналася, що під час розслідування НАБУ отримало низку експертиз, які підтверджують економічну обґрунтованість формули "Роттердам плюс". Сьогодні мала нагоду в суді заявити клопотання з проханням надати стороні захисту ці експертизи. Прокурор Віталій Пономаренко підтвердив, що такі експертизи дійсно є, але САП може обирати, що надавати судді, а що ні. І не вважає за потрібне надавати саме ці експертизи. По факту прокурор визнав, що поважна експертна організація – КНДІСЕ – має думку, відмінну від думки НАБУ та САП, тому користуватися її висновками вони не хочуть. Як і не хочуть надавати ці експертизи суду, хоча ст. 9 КПК прямо зобов'язує повно та неупереджено дослідити обставини провадження і виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного чи обвинуваченого", – написала Одинець.
Вона вважає, що це яскравий приклад, як прокурори приховують від суду невигідні їм експертизи.
"Маніпулювання громадською думкою у справі "Роттердам плюс" у НАБУ та САП виходило дуже вдало. Тепер ми розуміємо, що йде маніпуляція не тільки в медіа, а й у суді та в роботі з експертною оцінкою. Це ще раз підтверджує політичну мотивованість справи та підтасовку доказів із боку НАБУ", – вважає юристка.
НАБУ під процесуальним керівництвом САП розслідує справу про необґрунтованість формули "Роттердам плюс" і про можливі збитки, завдані її застосуванням, із березня 2017 року. Одним із обов'язкових складників розслідування було проведення судової експертизи. Саме на одержання результатів такої експертизи неодноразово посилався директор НАБУ Артем Ситник, відповідаючи на запитання про те, чому справу розслідують так довго.
24 березня 2017 року Національне антикорупційне бюро України відкрило кримінальне провадження, в межах якого розслідує дії членів НКРЕКП, які затвердили вугільну формулу "Роттердам плюс". Із 1 липня 2019 року набув чинності новий ринок електроенергії, у зв'язку з чим колишні принципи формування цін скасовано і формула "Роттердам плюс" припинила дію, але розслідування НАБУ триває.
Економічну обґрунтованість і законність формули "Роттердам плюс" підтвердив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз. Європейська асоціація вугілля та лігніту Euracoal також дійшла висновку, що використання формули "Роттердам плюс" українською владою було обґрунтованим підходом.
Слідство як мінімум п'ять разів змінювало запитання експертам, намагаючись дістати від них висновки про необґрунтованість формули та про завдані її застосуванням збитки, повідомило 8 жовтня видання Delo.ua із посиланням на матеріали листування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.
