$41.31 €42.99
menu closed
menu open
weather -3 Київ
languages

Голова асоціації енергетики про "Роттердам плюс": Жодних збитків із юридичної точки зору не було

Голова асоціації енергетики про "Роттердам плюс": Жодних збитків із юридичної точки зору не було Олександр Трохимець: Ніде, у жодному нормативно-правовому документі не було вказано, що має бути обов'язкова фізична поставка вугілля з Роттердама
Скріншот: NEWSONE / YouTube

Суд двічі визнавав формулу "Роттердам плюс" законною, тому обчислена Національним антикорупційним бюро України сума збитків – це міфічна цифра, заявив президент Асоціації енергетики України Олександр Трохимець.

Збитки від застосування формули "Роттердам плюс", які нарахувало Національне антикорупційне бюро України, – міфічні, заявив 24 вересня у коментарі телеканалу NewsOne юрист, керівний партнер правової групи "Трохимець і партнери", президент Асоціації енергетики України Олександр Трохимець.

"Жодних збитків із юридичної точки зору не було. Тому що збиток має бути нанесений комусь, тобто має бути суб'єкт: ви, наприклад, чи я, чи підприємство якесь. Такого не було. Збиток у кримінальному праві – це гроші, які були, грубо кажучи, відібрані. Логіка НАБУ така, що електрична енергія могла б продаватися дешевше, але вона продавалася по тій ціні, по якій продавалася, і тому це збиток. Збиток на різницю, по якій, на думку НАБУ, хтось міг її продавати дешевше, але продав по іншій ціні. Але тут виникає питання. Та ціна, по якій продана електрична енергія, вона законна чи незаконна? Якщо вона незаконна, тоді це збиток. Якщо вона законна, тоді ніякого збитку немає", – пояснив експерт.

Суд двічі визнавав формулу законною, і тому обчислена НАБУ сума збитків – міфічна, вважає він.

"Збиток, те, що порахувало НАБУ, – це просто якась гіпотетична цифра, притягнута за вуха для того, щоб хоч якось виправдати цю кримінальну справу, щоб вона не розвалилася хоча б на цьому етапі", – заявив Трохимець і додав, що формула встановлювала верхню межу ціни на вугілля, і за весь час її дії ринок до цієї межі так і не наблизився.

"Більшість шахт опинилася на непідконтрольній території, стало питання – де брати вугілля і яким чином враховувати його вартість у виробництві електричної енергії. І після довгих дискусій Національна комісія з регулювання енергетики сказала, що має бути так: ми беремо вартість вугілля на європейській біржі в Роттердамі плюс доставка в Україну, і ціна вугілля повинна бути не вища, ніж це вугілля... Але ніде, у жодному нормативно-правовому документі не було вказано, що має бути обов'язкова фізична поставка вугілля з Роттердама", – підкреслив президент Асоціації енергетики України.

24 березня 2017 року Національне антикорупційне бюро України відкрило кримінальне провадження, у межах якого розслідує дії членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, які затвердили вугільну формулу "Роттердам плюс". Із 1 липня 2019 року набув чинності новий ринок електроенергії, у зв'язку із чим колишні принципи формування цін скасовано і формула "Роттердам плюс" припинила дію, але розслідування НАБУ триває.

8 серпня 2019 року детективи НАБУ повідомили про підозру ексголову НКРЕКП Дмитра Вовка і ще п'ятьох фігурантів справи. Пізніше Вовк з'явився у базі розшуку Міністерства внутрішніх справ. 20 серпня Солом'янський районний суд Києва відхилив клопотання НАБУ і відмовився брати Вовка під варту. 19 серпня Вовк заявив, що поки що не збирається повертатися в Україну, щоб не брати участі у "судилищі". 5 вересня суд дав дозвіл на затримання Вовка.

Ексголова НКРЕКП заявив, що Національне антикорупційне бюро України "неприкрито співпрацює" з бізнесменом Ігорем Коломойським. Він переконаний, що правоохоронні органи "не звертають уваги на злочинну схему в "Центренерго", яке купує вугілля у компаній, пов'язаних із Коломойським, за завищеною ціною (дорожче, ніж за формулою "Роттердам плюс") і продає вироблену електроенергію підприємствам групи "Приват" за заниженими тарифами у збиток державі".

Економія для побутових і промислових споживачів за допомогою формули становила до 40 млрд грн завдяки запровадженню граничної ціни вугілля у структурі тарифу на електроенергію, заявляла у 2018 році голова НКРЕКП Оксана Кривенко.