+1 Київ
Народний депутат від "Слуги народу", колишній генеральний директор медіахолдингу "1+1 медіа" Олександр Ткаченко у програмі "БАЦМАН" головної редакторки видання "ГОРДОН" Олесі Бацман розповів, що чилійського диктатора Августо Піночета було заарештовано за два місяці після того, як він дав інтерв'ю українським журналістам.
"Тоді було багато інтерв'ю. Ми надсилали методом засіву різним людям листи і не завжди діставали правильні відповіді. І згодом зрозуміли, що принцип шостого рукостискання дійсно працює. У випадку з Піночетом це була дивовижна історія. Виявилося, що тодішній консул Чилі в Україні був другом сім'ї Піночета... Тобто ми, у принципі, не розраховували від нього дістати відповідь, але дістали доволі швидко. Приїхали туди за 13 тис. кілометрів, погодили з ними всі питання, які потрібно було погодити. Напередодні нас змусили залишити камери в тому місці, де в нас на колишній військовій базі нагорі в Сантьяго мало бути інтерв'ю", – зазначив Ткаченко.
Він розповів, що перед інтерв'ю з Піночетом до нього прийшов "якийсь видний військовий" і сказав, що із 20 запитань колишній диктатор відповість тільки на три.
"Я кажу: "Так, дивіться, ви не згодні, але я ж із Піночетом не спілкувався. Давайте перед інтерв'ю ми з ним поговоримо, на які запитання він готовий відповідати". І перед інтерв'ю час, який я провів із ним, було обумовлено десь пів години. А в підсумку ми хвилин 45 торгувалися, на яке запитання він готовий відповідати", – повідомив Ткаченко.
За його словами, на більшість запитань Піночет усе ж відповів. А на ті, на які не погоджувався, – за формулою "так – ні".
"Але найцікавіше – це було не з ним спілкування, а спілкування з тими людьми, яких він привів до влади і які на той момент були у двох різних таборах: так звані гарвардські хлопчики. Одні були соціалістами, інші – скажімо так, капіталістами. Цікаво було те, що диктатор зробив можливою демократичну систему. Ось спостерігати за цим ефектом, коли він уже був не при владі... Його, до речі, заарештували за два місяці після того, як ми взяли в нього інтерв'ю. Тобто, по суті, ми були останніми журналістами, яким він давав інтерв'ю взагалі", – підкреслив нардеп.
Він висловив думку, що Піночет щиро вірив у те, що робить.
"Він дуже пишався тим, що зробив можливим перехід від імовірного комуністичного розвитку до капіталістичного, вільного, розвитку своєї країни. Йому, звісно, украй некомфортно було говорити про жертв режиму. Але з іншого боку, його почуття гордості, що те, у що він вірив, він зумів утілити в життя, було очевидним", – додав Ткаченко.
Ткаченко: Кличко – гарний боксер, але хріновий мер. Читайте повну версію інтерв'ю
Августо Піночет прийшов до влади внаслідок військового перевороту 1973 року, який повалив уряд президента Сальвадора Альєнде. Піночет очолював Республіку Чилі майже 16 років – із грудня 1974-го до березня 1990-го.
На початку 1998 року він пішов у відставку з поста командувача сухопутними військами, але залишався, згідно з конституцією, довічним сенатором. Того самого року його було заарештовано в одній із клінік Лондона за підозрою в убивстві. Ордер на арешт видав суд Іспанії, чиїх громадян було вбито або вони безслідно зникли в Чилі під час правління Піночета.
24 березня 1999 року Палата лордів ухвалила остаточний вердикт, згідно з яким Піночет не мав відповідати за злочини, вчинені ним до 1988 року, але він втратив імунітет від переслідувань за злочини, вчинені пізніше. Ця постанова дала можливість виключити до 27 обвинувачень, на основі яких Іспанія домагалася депортації Піночета.
Після 16 місяців домашнього арешту він повернувся до Чилі, де його обвинуватили в убивствах, викраденнях і катуванні людей. За рік суд визнав, що в Піночета старече слабоумство, це стало причиною звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності. Августо Піночет помер 2006-го, коли йому був 91 рік.
