+2 Київ
Дніпропетровський окружний адмінсуд рішенням від 25 лютого поновив на посаді прокурора Києва, звільненого у 2015 році за законом про очищення влади. Про це йдеться в рішенні суду, опублікованому в Єдиному реєстрі судових рішень.
Суд визнав протиправним і скасував наказ генерального прокурора України від 23 березня 2015 року про звільнення прокурора міста Києва.
Крім того, суд постановив стягнути з прокуратури міста Києва суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 24 березня 2015 року до 25 лютого 2020 року в розмірі 37 тис. грн.
Також суд зобов'язав Офіс генерального прокурора поінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до прокурора Києва заборони, передбаченої ч. 3 ст. 1 закону України "Про очищення влади".
У березні 2015 року прокурора Києва Сергія Юлдашева звільнили за результатами люстраційної перевірки. Він підпадав під люстрацію, тому що у 2013–2014 роках був заступником прокурора Луганської області. На посаду прокурора Києва Юлдашева призначили у червні 2014 року.
Закон про люстрацію почав діяти в жовтні 2014 року. Він обмежує право для високопосадовців часів експрезидента Віктора Януковича обіймати посади в органах державної влади на 5–10 років. У реєстрі люстрованих чиновників станом на 29 лютого – 894 прізвища.
20 січня 2015 року 47 депутатів Верховної Ради внесли до Конституційного Суду України подання про перевірку положень закону на відповідність Конституції. Ще два подання вніс Верховний Суд України. Усі три подання об'єднано в одне конституційне провадження. Конституційний Суд кілька разів відкладав розгляд цього подання. 4 липня 2019 року суд почав розглядати питання.
17 жовтня 2019 року ЄСПЛ визнав люстрацію п'яти українських чиновників такою, що порушує права людини. Він встановив порушення ст. 6 конвенції (право на справедливий суд) у зв'язку з тривалим розглядом справ заявників в українських судах, а також порушення ст. 8 і постановив виплатити кожному по €5 тис. компенсації.
У рішенні зазначено, що люстрацію в Україні застосовано до дуже широкого кола осіб, і вона призвела до звільнення заявників тільки на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі протягом більше ніж року у часи президентства Януковича.
16 січня Україна оскаржила рішення ЄСПЛ. За даними "Європейської правди", Велика палата суду не задовольнила запиту української сторони на розгляд справи, тому рішення 25 лютого набуло чинності.
