$39.47 €42.18
menu closed
menu open
weather +9 Київ

Убивство Шеремета. Слідство спростувало свідчення про алібі Кузьменко

Убивство Шеремета. Слідство спростувало свідчення про алібі Кузьменко Слідство спростувало низку свідчень Юлії Кузьменко у справі вбивства Шеремета
Фото: EPA

Підозрювана в убивстві журналіста Павла Шеремета Юлія Кузьменко неодноразово зв'язувалася з іншим підозрюваним Андрієм Антоненком, заявили слідчі у справі.

Слідчі спростували низку свідчень підозрюваної в убивстві журналіста Павла Шеремета Юлії Кузьменко. Про це 6 лютого повідомила пресслужба Нацполіції України.

Як ідеться в повідомленні, Кузьменко неодноразово розповідала, що не знала, хто такий Шеремет, і вперше почула його прізвище тільки вранці 20 липня 2016 року, коли гортала на роботі новинну стрічку Facebook. Проте надалі і її захисник, і сама підозрювана кажуть, що в цей період Кузьменко перебувала у відпустці, що документально підтверджено.

Водночас відпустку жінка частково проводила в Одеській області з теперішнім співмешканцем Петром Кияном. 18 липня 2016 року вони разом повернулися в Київ. Тієї ночі Юлія разом із чоловіком Дмитром (на той час офіційно вони ще перебували у шлюбі) поїхали в аеропорт "Бориспіль", щоб зустріти сина та батьків Кузьменко з Туреччини. На суді адвокат Кузьменко Владислав Добош озвучив, що підозрювана 19 липня 2016 року о 02.00 чекала в аеропорту "Бориспіль", а повернулася додому о 05.00. Однак, згідно із протоколом огляду, рідний син і батьки підозрюваної Кузьменко після відпочинку в Турецькій Республіці перетнули державний кордон України 19 липня 2016 року в період із 00.12 до 00.18. Також з огляду на трафік телефонних з'єднань абонентського номера підозрюваної, Кузьменко вже о 01.24 була вдома.

Водночас сторона обвинувачення сумнівається у правдивості свідчень тепер уже колишнього чоловіка Кузьменко Дмитра. Під час судового засідання 24 грудня 2019 року він заявив, що з вечора 18-го до 20 липня 2016 року підозрювана перебувала з ним удома і він чітко знає, де і з ким вона проводила час. А вже під час судового засідання 3 лютого 2020-го колишній чоловік підозрюваної повідомив, що не знає, де і з ким була його дружина на відпочинку.

Окрім того, захист Кузьменко заявляв, що підозрювана не мала тісних зв'язків з іншими підозрюваними в убивстві, зокрема з Андрієм Антоненком. Однак слідство встановило факти тісних відносин між Кузьменко та Антоненком, а також спростувало інформацію про те, що спілкуванням між ними обмежувалося темою ДТП за участю дружини і дитини Антоненка.

Зокрема, у 2016 році фіксують 104 з'єднання між ними, із яких до дати вчинення злочину – 14 з'єднань (2 смс-повідомлення і 12 дзвінків загальною тривалістю 40 хвилин). Після смерті Шеремета таких з'єднань установлено 90: 16 смс-повідомлень та 74 дзвінки. Окрім цього, протягом 2016 року зафіксовано 252 повідомлення у Facebook, зокрема 89 – до скоєння вбивства Шеремета.

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей. За версією слідства, журналіста вбили для дестабілізації ситуації в Україні.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Того самого дня Нацполіція назвала їхні імена: Дугарь (суд відправив її під домашній арешт, 24 січня запобіжний захід пом'якшили до нічного домашнього арешту), військовослужбовець Сил спецоперацій Збройних сил України, музикант Андрій Антоненко (заарештовано) і дитяча хірургиня Юлія Кузьменко. У справі також фігурує подружжя Грищенків як "особи, що володіють інформацією". Про підозру їх не повідомляли.

Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко, останнього також називають організатором злочинної групи. Дугарь нібито займалася "розвідкою": шукала камери на маршруті прямування спільників.

Адвокати підозрюваних заявляли про фальсифікацію доказів, зокрема невідповідність даних експертиз реальним обставинам справи.