24–25 січня у Брюсселі відбудеться Міжпарламентська рада Україна

Політика

24–25 січня постійна делегація Верховної Ради України у Парламентській асамблеї НАТО братиме участь у засіданні Міжпарламентської ради Україна – НАТО у Брюсселі. Про це повідомляють на сайті Ради.

"Програмою візиту передбачено обговорення щодо ситуації в Україні, пріоритетів підтримки НАТО та посилення співпраці з Україною", – ідеться у повідомленні.

Очолить делегацію перший віцеспікер Олександр Корнієнко. Він також модеруватиме серію виступів як співголова Міжпарламентської ради.

У складі делегації також є нардепи від "Слуги народу" Єгор Чернєв (голова постійної делегації Верховної Ради в ПА НАТО), Мар'яна Безугла, Олександр Мережко, Галина Михайлюк, нардепка від "Голосу" Соломія Бобровська, нардепка від "Європейської солідарності", голова комітету з євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Як повідомляли на сайті Ради, Міжпарламентську раду Україна – НАТО створили 1998 року для забезпечення повної прозорості виконання Хартії Україна – НАТО, а також для підвищення ролі парламентів і їхньої участі у співпраці між НАТО та Україною. З того часу Міжпарламентська рада стала ширшим форумом, де члени можуть обговорювати будь-які питання, що становлять взаємний інтерес.

Міжпарламентська рада Україна – НАТО збирається двічі на рік: один раз у Брюсселі у штаб-квартирі НАТО та один раз в Україні. Її засідання також відкриті членам підкомітету політичного комітету з питань партнерства НАТО.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України до НАТО.
Президент США Джо Байден говорив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України до НАТО. Водночас, відповідаючи на запитання, чи Україна отримає план дій для членства в НАТО, він сказав, що "це ще необхідно побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.
10-го, 12-го та 13 січня 2022 року відбулися перемовини Росії із США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхнім підсумком у Росії заявили, що не отримали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація та наслідки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна та 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд в інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 15 січня, заявила, що США мають низку сценаріїв на випадок вторгнення РФ до України. У Кремлі 17 січня відповіли, що Москва також розглядає різні сценарії подальших дій.
У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.