0 Київ
Для вступу в НАТО Україні потрібно цілковито вийти з-під кремлівського впливу. Про це в інтерв'ю агентству "РБК-Україна" заявив американський генерал-лейтенант у відставці, колишній командувач військ США в Європі, ветеран війни в Іраку та Афганістані Бен Годжес.
"Я абсолютно вірю, що настане день, коли Україна стане частиною НАТО. І я вважаю, що Грузія вже повинна бути в НАТО. Це вже повинно було статися. Кремль не повинен отримувати право вето вирішувати, хто вступає в НАТО, а хто ні. Але є інше питання: чи готова Україна вступити до НАТО? Я думаю, що ще належить виконати велику роботу з точки зору ліберальної демократії і прозорості державних систем і судового процесу", – зазначив генерал.
На його думку, Росія все ще занадто сильно впливає на Україну.
"Україна повинна вирішити, і її керівництво має вирішити, чи буде воно робити все, що потрібно з точки зору західної інтеграції, що означає повну відмову від кремлівського впливу і кримінальних грошей. Я вважаю, що дуже багато людей отримують занадто багато грошей із Росії. Так що це ускладнює завдання", – підкреслив Годжес.
Він назвав пункти, які ще потрібно виконати в цьому напрямі: Захід має триматися разом і далі відкидати російські претензії на Крим, а також засуджувати інші незаконні дії Кремля (наприклад, міст через Керченську протоку і порушення морського судноплавства).
"Ми повинні продовжувати проливати світло на той факт, що кожний тиждень на Донбасі гинуть або отримують поранення українські солдати. Це можливо тільки завдяки підтримці Росією і її керівництвом так званих сепаратистів. Ніхто, жодна серйозна людина не вірить, що Росія тут ні при чому. Те, що Росія не дозволяє ОБСЄ робити свою роботу, – це ганьба. Німеччині та Франції, не тільки США, слід і далі це підкреслювати", – сказав американський генерал.
Годжес додав, що його також турбує кордон між Україною та Білоруссю.
"Немає ніяких сумнівів у тому, що Кремль бачить прекрасні можливості в нинішніх проблемах у Мінську, і вони зроблять усе можливе, щоб [президент Білорусі Олександр] Лукашенко залишався при владі, поки це добре для них. Чи вони замінять його кимось, хто ще більш готовий до співпраці. І тепер я боюся, що це призведе до появи російських військ у Білорусі, що загрожує Україні, а також Польщі, Литві, Латвії", – зазначив Годжес.
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі анексії Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 12 червня 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
16 червня, коментуючи це рішення, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг підкреслив, що країна є цінним партнером Північноатлантичного альянсу.
Цього самого дня прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що надання Києву статусу партнера розширених можливостей НАТО не сприяє зміцненню безпеки і стабільності в Європі. Росія з "великою увагою" спостерігає, як НАТО "абсорбує в себе всі нові країни в різних форматах", додав Пєсков.
