Арестович запропонував законодавчо розділити поняття "російський" і "руський" в Україні

Політика

Позаштатний радник глави Офісу президента, спікер української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі Олексій Арестович виступив проти мовного закону "в нинішній інтерпретації" і зазначив, що не мовному омбудсмену вирішувати, "кому збирати речі". Про це йшлося 11 серпня в ефірі програми "Хард з Влащенко" на телеканалі "Україна 24".

"Я вважаю, що ми маємо розрізнити на законодавчому рівні поняття "російський" і "руський", сказати, що "руська культура", "руська мова" кодифіковані в Україні. До речі, вона виникла в Україні, це наша історична мова – так само, як і українська", – заявив він.

Радник глави ОП підкреслив, що є противником мовного закону "в нинішній інтерпретації".

Коментуючи слова мовного омбудсмена Тараса Креміня, який закликав тих, кому не подобається мовний закон, виїхати з країни, Арестович зазначив, що, на його думку, Кремінь сказав це "в емоційному запалі".

"Усе-таки не він вирішує, куди їдуть громадяни України, кому збирати речі. Це одна з наших найбільших помилок, що ми досі не припинили культурні війни в Україні. Моя політика проста: українській мові підтримку, іншим – свободу вільного спілкування, вільного використання. До речі, це гарантовано Конституцією", – підкреслив політик.

Визнати, що російська мова "не належить РФ", пропонував також ексміністр внутрішніх справ Арсен Аваков. А колишня прессекретарка президента Юлія Мендель заявляла, що в Україні є "українська російська мова", частина культурної спадщини України. В Офісі президента тоді сказали, що це її особиста думка.

Контекст

Згідно з опитуванням, яке в лютому провели Київський міжнародний інститут соціології та соціологічна компанія SOCIS, 52,7% громадян України вдома розмовляють українською мовою, 23,5% – російською, 22,5% – цими двома мовами, 1,2% – іншою мовою.
У липні 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Відповідно до закону, українська мова є обов'язковою для використання в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя.
З січня 2021 року всі постачальники послуг, незалежно від форми власності, мають обслуговувати споживачів українською мовою, на прохання клієнта можна використовувати іншу мову, прийнятну для обох сторін. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів. За перші два місяці дії норми мовному омбудсмену надійшло майже 1 тис. повідомлень і скарг на її недотримання.
16 липня стартував черговий етап втілення закону. Із цього дня всі концерти, шоу-програми, культурно-мистецькі, розважальні заходи потрібно проводити державною мовою. Державною мовою також має бути виготовлено оголошення, афіші, постери, вхідні квитки, буклети та інші матеріали про культурні та видовищні заходи.