"Бухарестська дев'ятка" запропонувала запустити новий політичний формат, який приведе Україну до членства в НАТО

"Бухарестська дев'ятка" запропонувала запустити новий політичний формат, який приведе Україну до членства в НАТО Країни "Бухарестської дев'ятки" ухвалили декларацію, у якій підтримують євроатлантичні прагнення України
Фото: EPA
Президенти країн "Бухарестської дев'ятки" ухвалили спільну декларацію на саміті 6 червня, в якій заявили, що Україна є частиною євроатлантичної спільноти. Про це повідомляють на сайті президентки Словаччини Зузани Чапутової.

Лідери Болгарії, Чехії, Естонії, Литви, Латвії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словацької Республіки, а також генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зустрілися у БратиславіУ зв'язку з війною, яку розв'язала Росія в Україні, учасники обговорювали найактуальніші загрози й виклики безпеки для регіону та всього євроатлантичного простору. У прийнятій спільній декларації йдеться про те, що країни "Бухарестської дев'ятки" підтримують Україну й рішуче засуджують агресію Росії.

"Україна є частиною євроатлантичної спільноти, і її безпека пов'язана з безпекою союзників. Ми підтримуємо євроатлантичні прагнення України й ухвалене 2008 року в Бухаресті рішення про те, що колись Україна стане членом НАТО. У цьому контексті ми розраховуємо підняти політичні відносини з Україною на новий рівень у Вільнюсі [на саміті НАТО, який відбудеться в липні] та запустити новий політичний формат, який приведе Україну до членства в Альянсі, коли дозволять умови"ідеться в декларації.

Учасники заявили, що підтримуватимуть Україну на цьому шляху, щоб не допустити повторення російської агресії. Водночас вони закликали Україну продовжувати реформи відповідно до всіх принципів Хартії про особливе партнерство між Північноатлантичним альянсом та Україною.

Формат В9, або "Бухарестська дев'ятка", створений з ініціативи президентів Румунії й Польщі в листопаді 2015 року, охоплює країни східного флангу НАТО. Окрім Польщі та Румунії, до В9 також входять Болгарія, Угорщина, Словаччина, Чехія, Литва, Латвія, Естонія. 

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Курс на вступ в Альянс зафіксовано в Конституції України.

2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України в НАТО.

30 вересня 2022 року – після того, як президент країни-агресорки Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України, – президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО за прискореною процедурою.

Столтенберг 30 листопада заявив, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога і що в цьому їй допомагають члени Альянсу.

Зеленський вважає, що Україна "має отримати рішення щодо алгоритму приєднання до Альянсу". "Зрозуміло, що ми не можемо вступити в НАТО, поки триває війна. Але усунути безпекову невизначеність можна і треба зараз – це політичне рішення", – наголосив президент України 4 травня.

11–12 липня у Вільнюсі відбудеться саміт НАТО. Український президент приєднається до делегацій 40 країн – членів і партнерів Альянсу. 1 червня на саміті Європейської політичної спільноти в Молдові Зеленський заявив, що Україні 2023 року потрібні "чіткі" запрошення до НАТО та ЄС, а також гарантії безпеки на шляху до Альянсу.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати