"Була майже бійка". Лінкявічюс розповів про саміт НАТО в Бухаресті у 2008 році, коли Україні та Грузії не дали ПДЧ

Політика

На саміті НАТО в Бухаресті у 2008 році були серйозні суперечки стосовно того, чи надавати Україні та Грузії план дій щодо членства в Альянсі. Про це заявив колишній міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс в інтерв'ю LIGA.net, яке опублікували 8 липня.

"У 2008 році я брав участь у тому саміті. Там була велика бійка – не фізична, але майже. Дати Україні та Грузії ПДЧ чи ні", – сказав він.

Дипломат наголосив, що деякі країни виступали проти такого рішення.

"Ми говорили, що провокація буде, якщо ми цього не зробимо. І через пару місяців відбулася окупація 20% території Грузії. Я казав колегам, що ми мали рацію – бачите, війна почалася. Вони відповідали: "Ні, ви не праві, було б іще гірше", – розповів Лінкявічюс.

Він упевнений, що саміт НАТО в Бухаресті був помилкою.

"Я не хотів би, щоб Вільнюс (у Вільнюсі наступного тижня відбудеться саміт НАТО. – "ГОРДОН") згадувався як помилка на шпальтах газет", – заявив дипломат.

У декларації Бухарестського саміту НАТО, який відбувся у 2008 році, йдеться про те, що Альянс вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України та Грузії. Країни – члени Альянсу домовилися, що обидві держави стануть членами НАТО. "ПДЧ буде наступним кроком для України та Грузії на їхньому шляху до членства", – зазначили в документі. Однак Україна так і не одержала ПДЧ.

Колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер повідомляв, що Україна мала одержати план дій щодо членства в НАТО ще на саміті в Бухаресті, але союзники Сполучених Штатів по Альянсу побоювалися створення "автоматизму в напрямі до членства".

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Курс на вступ до Альянсу зафіксовано у Конституції України.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна здобула статус партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
30 вересня 2022 року – після того, як президент країни-агресора РФ Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України, – Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО за прискореною процедурою.
Генсек Альянсу Єнс Столтенберг 30 листопада заявив, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога й у цьому Україні допомагають члени Альянсу.
1 червня 2023 року на полях саміту Європейської політичної спільноти в Молдові Зеленський наголосив на необхідності визначення країнами – членами Альянсу чіткого алгоритму руху України до вступу в НАТО. "Конкретні рішення щодо подальшого руху України до членства та щодо безпеки нашої країни на період до вступу в Альянс – це те, що дасть нам змогу вважати Вільнюський саміт успішним", – сказав президент.
Декларації, у яких підтримують майбутній вступ України в НАТО, станом на 8 липня підписало 23 країни із 31, яка входить у блок.