"Бутусов бреше. Як завжди". Таран спростував інформацію про звільнення ексначальника ГУР Міноборони Бурби з військової служби

"Бутусов бреше. Як завжди". Таран спростував інформацію про звільнення ексначальника ГУР Міноборони Бурби з військової служби Таран (на фото) повідомив, що не підписував наказу про звільнення Бурби
Фото: Міністерство оборони України / Facebook
Міністр оборони Андрій Таран 13 жовтня на брифінгу в Києві в межах виставки новітніх технологій "Цифрове майбутнє армії" спростував інформацію про звільнення з військової служби колишнього начальника Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України Василя Бурби. Захід транслювало в YouTube "Військове телебачення України".

Головред видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов повідомляв у Facebook, що Бурбу 13 жовтня було звільнено через свідчення тимчасовій слідчій комісії (ТСК) Верховної Ради про спецоперацію із захоплення найманців ПВК "Вагнер". Бутусов, посилаючись на джерело, зазначав, що Таран наказав Бурбі як військовослужбовцю відмовитися від давання свідчень ТСК. За його словами, Бурба подав рапорт про звільнення 14 вересня, "щоб не виконувати незаконні накази Тарана". Після цього він виступив на засіданні ТСК.

"Бутусов бреше. Як завжди", – відреагував Таран.

За його словами, ніякого звільнення Бурби не було.

"Я не підписував наказ", – підкреслив глава Міноборони, відмовившись від інших коментарів на цю тему.

У Міноборони, на сайті відомства, також спростували інформацію про звільнення Бурби.

"Міністерство оборони України офіційно повідомляє, що наказу на звільнення з військової служби генерал-полковника Василя Бурби не було, – указано в повідомленні. – Інформація в ЗМІ є емоційного характеру, вона не відповідає дійсності та спрямована на підрив довіри до керівництва держави та Міністерства оборони України".

Контекст

Рада створила ТСК 19 травня, проваливши перед цим створення комісії, яка займалася б лише одним питанням – справою вагнерівців. У підсумку комісія, яку створив парламент, розслідує всі можливі дії представників державної влади проти державного суверенітету України. Однак першою справою, за яку взялася комісія, було саме розслідування ситуації з вагнерівцями.

Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які є членами приватної військової компанії "Вагнер". У Радбезі Білорусі заявляли, що стосовно затриманих порушили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.

Офіс генпрокурора України 12 серпня звернувся до Генпрокуратури Білорусі із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які активно брали участь у війні на Донбасі у складі "ЛНР" і "ДНР", проте влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Президент України Володимир Зеленський назвав це недружнім кроком із боку Білорусі.

Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" у Білорусь була частиною спецоперації ГУР Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення глави Офісу президента Андрія Єрмака і Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська з 25-го на 30 липня, а також через витік інформації з України.

Про те, що інформація про проведення спецоперації із затримання вагнерівців потрапила до російських і білоруських спецслужб після наради у Зеленського, на якій були, крім глав українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, зазначив, що спецоперацію проводили з 2019 року.

У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" у Мінськ перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.

Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.

7 вересня американський телеканал CNN заявив, що США знали і могли надавати підтримку українській спецоперації із затримання 33 членів ПВК "Вагнер".

12 вересня голова ТСК Мар'яна Безугла провела брифінг і розповіла про перші висновки комісії. Вона заявила, що з 2014 року проводили роботу із документування інформації щодо осіб, причетних до російської агресії проти України, у 2018 році Головне управління розвідки Міноборони почало вивчати російські приватні військові компанії та збирати інформацію про їхніх членів, які могли брати участь у війні на Донбасі, а у липні 2020 року Служба безпеки України запропонувала ГУР, використовуючи задокументовану інформацію, "спробувати витягти" частину осіб, які брали участь у бойових діях на Донбасі, з території РФ на територію України. Так розпочали "спеціальний захід". Вона заявила, що ТСК наполягає саме на цьому терміні.

Також, за словами Безуглої, це був суто український "спеціальний захід", у його плануванні не брали участь інші країни або іноземні спецслужби. Вона зазначила, що, згідно з головним сценарієм, планували, що вагнерівці прилетять до Туреччини, де їх би затримали, оскільки вони проходять по базах даних у зв'язку з участю у війні у Сирії. Приземлення літака в Україні було серед додаткових сценаріїв.

Із 33 осіб один був агентом білоруських спецслужбповідомила Безугла. Вона також розповіла, що восьмеро були громадянами України, 17 були причетні до ПВК "Вагнер", а 2брали участь у бойових діях на Донбасі.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати