Журналісти запитали, чи реально, на його думку, Україні вступити в ЄС до 2030 року.
"Усе у світі реально, якщо на це є політична воля. Уже сьогодні Україна більше відповідає європейським стандартам, ніж деякі країни на момент свого вступу в ЄС", – звернув увагу політик.
З НАТО, вважає він, "та сама історія, але дещо складніша". У цьому питанні, каже він, "значно більше глобальної геополітики" через роль США, які ухвалюватимуть рішення, зважаючи на глобальні розрахунки й "бажання чи небажання враховувати позицію Росії". Окрім того, НАТО не зможе прийняти Україну до свого складу, поки не закінчиться війна і не зникне загроза втягування Альянсу в конфлікт. Решта питань, як-то реформи в країні, є "важливими, але не визначальними", упевнений нардеп.
Під час інтерв'ю в нього запитали, що Україні робити в контексті своєї євро- і євроатлантичної інтеграції з "фактором Орбана".
"Орбан – досвідчений політик, який чітко знає межу, яку не можна перетинати. Він діє в тих рамках, у яких йому дозволяється, і намагається витискати із цього максимум. Але як тільки це торкається питань, принципових для США чи Німеччини, Орбан одразу здає назад. Сваритися з ними він точно не буде, а тому фактор Орбана за необхідності може бути швидко нівельований", – наголосив Чернєв.
Контекст
8 листопада Єврокомісія оприлюднила звіт, яким рекомендувала розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо вступу в ЄС. Саміт Євросоюзу у грудні має затвердити рішення ЄК.
В уряді Угорщини пригрозили застосувати вето на саміті та блокувати продовження євроінтеграції України. Орбан публічно виступив проти початку переговорів щодо вступу України в ЄС, а також, за даними ЗМІ, написав кілька листів президентові Євроради Шарлю Мішелю, де пригрозив, що в разі винесення питання про переговори з Україною на саміт ЄС у грудні "нестача консенсусу неминуче призведе до провалу".
Також угорські посадовці неодноразово робили заяви, які відповідали російській пропаганді. Зокрема, Орбан говорив, що Україна "ніколи не переможе у війні", що Росію як ядерну країну "не можна заганяти в кут", що "війну можна закінчити лише мирними переговорами між Росією та Америкою".
Відносини Києва й Будапешта погіршилися після ухвалення в Україні 2017 року закону "Про освіту". Відповідно до норм цього документа, розширено використання державної мови у шкільному навчанні. Угорщина висловила занепокоєння щодо майбутнього угорської меншини в Україні. Також в Угорщині вважали неприйнятним ухвалений 2019 року закон про функціонування української мови як державної. Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявляв, що цей закон порушує права угорської меншини в Україні.
У РНБО заявляли, що Україна "готова йти на певні компроміси в цьому питанні" заради євроінтеграції. Водночас в українському уряді вважають, що Угорщина "політично не зацікавлена" раз і назавжди закрити питання про нацменшини в Україні.
У ЄС розглядають можливість відкласти рішення про початок переговорів щодо вступу України на березень через опір Угорщини й відсутність єдності у Євросоюзі, повідомило 17 листопада Reuters із посиланням на джерело.
+3 Київ
