В Угорщині проведуть консультації з населенням щодо вступу України в ЄС

Відносини Києва й Будапешта погіршилися після ухвалення в Україні у 2017 році закону "Про освіту". Відповідно до норм цього документа, розширюється використання державної мови у шкільному навчанні. Угорщина висловила занепокоєння щодо майбутнього угорської меншини в Україні.

Українська сторона пояснювала, що в угорських школах на Закарпатті українську мову викладали в таких мізерних обсягах, що після закінчення школи більшість молодих угорців практично її не розуміють. Отже, у них виникають проблеми під час вступу до українських університетів та пошуку роботи.

Також в Угорщині вважали неприйнятним ухвалений у 2019 році закон про функціонування української мови як державної. Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявляв, що цей закон порушує права угорської меншини в Україні.

Політичний радник прем’єра Угорщини Балаж Орбан заявив в інтерв'ю, опублікованому 7 листопада, що Угорщина "завжди була прихильницею зближення України з Євросоюзом", але нове мовне законодавство, за його словами, все змінило. Він пригрозив, що Угорщина може накласти вето на наступному саміті Євросоюзу у грудні, на якому лідери країн – членів ЄС мають ратифікувати рекомендації Єврокомісії щодо вступу України до Європейського союзу.

Сійярто, коментуючи рішення ЄК, заявив 8 листопада, що Україна "не матиме права на членство в ЄС", поки в країні не припиниться війна. Глава МЗС Угорщини також звинуватив Україну в "порушенні принципів Євросоюзу щодо національних меншин".

10 листопада прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив проти початку переговорів щодо вступу України в ЄС.

У РНБО України заявили, що Київ готовий "іти на певні компроміси", щоб "досягнути великої мети – бути членом ЄС".