+10 Київ
Рада нацбезпеки і оборони України (РНБО) проаналізує рішення Приморського районного суду Одеси у справі екслідера місцевого відділення "Правого сектору" Сергія Стерненка. Про це в інтерв'ю агентству "Укрінформ", опублікованому 5 березня, повідомив секретар РНБО Олексій Данілов.
За його словами, "не зовсім зрозуміло", чому вирок у справі Стерненка оголосили саме зараз.
"Суд триває вже п'ять років, вирок могли оголосити ще у 2016-му чи 2017 році, але дотягли аж до сьогодні й оголосили 23 лютого. Усі знаємо, що це за день і яке свято дехто святкує. Це – рішення суду, я не можу сказати, що воно нам подобається чи ні. Але ми звертаємо на це увагу, аналізуємо, систематизуємо й дивимося, чи за ним не можуть стояти якісь замовники", – зазначив Данілов.
Стерненка 23 лютого 2021 року визнали винним у справі про викрадення ексдепутата Комінтернівської райради Одеської області Сергія Щербича. Його засудили до семи років і трьох місяців в'язниці з арештом половини всього майна. Такий самий строк дістав й інший фігурант справи Руслан Демчук. Обох заарештували в залі суду. Стерненко подав апеляційну скаргу на рішення щодо свого висновку.
Справу, у якій фігурує Стерненко, розслідували з 2015 року. Його й Демчука заарештовували, але згодом випускали під заставу.
Стерненко заперечує причетність до інциденту. Активіст писав у Facebook 17 лютого 2021 року, що єдиний доказ у справі – свідчення Щербича. За даними прокуратури, у справі фігурують також протоколи огляду місця події та судові експертизи. Захист Стерненка наполягав, що їх провели з численними порушеннями. Зокрема, до слідчого експерименту слідчі залучили свідка, імені якого не назвали й не викликали на слухання в суді, будинок Стерненка обшукували без присутності адвоката, а експертизу шумового пістолета, за словами адвокатів, провели некоректно, писав "Бабель".
Після рішення суду і взяття Стерненка під варту в кількох містах України провели акції протесту, зокрема в Одесі, Житомирі та Києві під Офісом президента. На Банковій протести закінчилися сутичками з правоохоронцями. Поліція затримала 17 учасників протесту, щонайменше сімох було травмовано. Опіки очей дістали 27 поліцейських і нацгвардійців. 27 лютого в Києві знову відбувся мітинг на підтримку активіста. Його провели без порушень.
23 лютого – День захисника Вітчизни в Білорусі, Киргизстан, Росії й Таджикистані.
Про скасування свята п'ятий президент України Петро Порошенко оголосив 2014 року, у День Незалежності України. Він говорив, що Україна ніколи більше не святкуватиме цього свята "за військовим календарем сусідньої держави". 14 жовтня 2014 року Порошенко підписав указ, яким скасував державне свято 23 лютого й ухвалив 14 жовтня Днем захисника України.
