ГОРДОН
 
 

Денісова попросила КСУ скасувати карантинні обмеження і розкритикувала медреформу

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Денісова: Держава повинна створювати умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування
Денісова: Держава повинна створювати умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування
Фото: Людмила Денісова / Facebook

Українська омбудсменка Людмила Денісова заявила, що розпочата в Україні медична реформа створила додаткові труднощі для ефективної боротьби з пандемією коронавірусу. Денісова звернулася до Конституційного Суду з вимогою визнати неконституційними ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров'я в межах медреформи.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова 6 січня звернулася до Конституційного Суду України з поданням про визнання неконституційними окремих положень законів, що стосуються сфери охорони здоров'я. Про це омбудсменка написала у Facebook.

Вона просить визнати невідповідними Конституції України ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров'я в межах медреформи.

"Новим викликом для України стала боротьба з пандемією COVID-19, але більшість державних органів та служб виявилися неготовими ані організаційно, ані юридично і навіть психологічно до цього. Складнощів у протидії хворобі завдали й певні законодавчі зміни, а також започаткована у 2017 році медична реформа, що відбувається одночасно з реформами децентралізації та адміністративно-територіального устрою", – зазначила вона в пості.

На думку Денісової, законодавство на момент введення карантину не було адаптовано до пандемії.

"Виникла ситуація, за якої розпочата медична реформа з наступним установленням на законодавчому та підзаконному рівнях протиепідемічних заходів призвела до порушень та обмежень конституційних прав і свобод громадянина", – повідомила омбудсменка.

Вона послалася на численні звернення українців, у яких було порушено питання "щодо неконституційності впроваджуваної медреформи, нерозумності, неспівмірності мети та заходів, які намагався встановиити уряд для подолання пандемії".

"Держава повинна створювати умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування, а наявна мережа державних і комунальних закладів охорони здоров'я не може бути скорочена. Також держава повинна сприяти розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності та забезпечувати санітарно-епідемічне благополуччя громадян", – акцентувала Денісова.

Вона висловила надію на те, що КСУ відкриє провадження за її поданням.



На сайті Конституційного Суду поки немає інформації про подання омбудсменки.

Представниця ВР у КСУ Ольга Совгиря написала 6 січня у Facebook, що в конституційному поданні оскаржено положення законів про медичну реформу, згідно з якими органи місцевого самоврядування можуть ухвалювати рішення про припинення, реорганізацію або перепрофілювання закладів охорони здоров'я самостійно з урахуванням плану розвитку госпітального округу.

"У поданні зазначається, що штучний поділ конституційно визначеної єдиної мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я на дві мережі – державних і комунальних закладів охорони здоров'я – фактично заперечує конституційні основи існуючої системи охорони здоров'я і не дозволяє належним чином забезпечити загальносуспільні й загальнодержавні інтереси при прийнятті управлінських рішень із питань реформування системи охорони здоров'я", – зазначила Совгиря.

За її словами, у конституційному поданні зазначено, що ці положення, які дають Кабміну повноваження вводити карантин, сформульовано нечітко і вони передбачають можливість обмеження Кабміном права на охорону здоров'я, медичну допомогу або медичне страхування, можливості обмеження яких не передбачає Конституція України.



Медреформу в Україні розпочали у квітні 2018 року. На першому етапі українці вибирали сімейного лікаря і підписували з ним декларацію. Другий етап реформи мав стартувати 1 липня 2019 року, але в підсумку його запуск перенесли на 1 квітня 2020 року. Головний принцип другого етапу реформи – гроші лікарням мають розподіляти залежно від кількості послуг, що надають. Отже, більше фінансування мають отримувати ті медзаклади, у які звертається більше пацієнтів, а лікарні з меншою кількістю пацієнтів опинилися під загрозою закриття.

5 травня 2020 року в Нацслужбі здоров'я повідомили, що відомство уклало договори з 1645 лікарнями. 954 заклади за договором із НСЗУ одержали більше фінансування, ніж раніше в межах субвенції.

Із приходом на посаду глави МОЗ Максим Степанов неодноразово критикував другий етап медичної реформи і зазначав, що його впровадження призведе до скорочення штату лікарень. Із критикою медичної реформи виступав і президент. За даними президента України Володимира Зеленського, через новий механізм фінансування може бути звільнено приблизно 50 тис. медиків і закрито 332 лікарні.

Заступниця голови Національної служби охорони здоров'я Оксана Мовчан говорила, що не розуміє, звідки взяли інформацію про 50 тис. звільнень. За розрахунками НСЗУ, "не буде покрито фінансуванням 6000–7000 осіб медичного персоналу". Що стосується закриття лікарень, то, за словами Мовчан, "президент знав, що неефективні й небезпечні для пацієнтів лікарні будуть закривати". "Цю концепцію підтримали і президент, і прем'єр-міністр, тоді це був Олексій Гончарук. І з листопада до квітня в цій концепції не змінилося жодного слова", – сказала Мовчан.

5 травня Степанов анонсував перегляд другого етапу реформи. Чиновник заявив, що її не адаптовано до українських реалій, і пообіцяв, що міністерство розробить "справедливі тарифи", за якими будуть фінансувати сферу.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 
 
 

Публікації

 
усі публікації