Дискусії на тему "Роттердам плюс" і RAB-регулювання доживають останні дні – експерт в енергетичній сфері Корольчук

Дискусії на тему "Роттердам плюс" і RAB-регулювання доживають останні дні – експерт в енергетичній сфері Корольчук Юрій Корольчук: В умовах ринку навіть імпортний паритет буде вже неактуальним
Фото: zik.ua

Прозора ринкова модель змусить українців осмисленіше ставитися до процесів в енергетиці, уважає член спостережної ради Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук.

Уведення ринку електроенергії покладе край спекуляціям щодо розрахунку вартості енергоносіїв, написав у блозі на порталі "Новое время. Бизнес" співзасновник Фонду енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

"Уже зараз питання ринку електроенергії більш актуальне, ніж усі інші. Особливо такі політизовані питання методики розрахунку вартості вугілля ("Роттердам плюс") і встановлення стимулюючого тарифоутворення (RAB-регулювання). Зараз можна з упевненістю сказати, що спекуляції і псевдодискусії на ці теми доживають свої останні дні. Особливо на цьому фоні виділяється історія довколо "Роттердам плюс", оскільки сама методика розрахунку вартості вугілля носить перехідний характер до формування ринку електроенергії", – пояснив він.

Корольчук переконаний, що нова прозора ринкова модель приведе до того, що українці аналізуватимуть процеси в енергетиці і ставитимуться до них осмисленіше.

"В умовах ринку навіть імпортний паритет буде вже неактуальним. Усе будуть визначати попит і пропозиція. І вже навіть ближче до кінця 2018 року споживачі будуть менше цікавитися міфічними історіями про "вкрали", а будуть вникати в нові умови роботи ринку. Фактично зараз Україна переживає переломний історичний момент, який повинен дозволити лібералізувати ринок електроенергії", – уважає Корольчук.

У 2016 році Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, затвердила методику розрахунку оптової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля. Формула "Роттердам плюс" містить ціну вугілля для виробництва електроенергії, ґрунтовану на котируваннях вугільного хаба ARA (Амстердам–Роттердам–Антверпен) плюс доправлення в український порт.

В Україні формульне ціноутворення діє для всіх видів енергоносіїв: у разі постачання природного газу діє формула "Дюссельдорф плюс" (ціна хаба NCG + доправлення до хаба у Словаччині + доправлення в Україну), для нафти використовують котирування "Platts плюс премія".

Закон про ринок електроенергії парламент ухвалив 13 квітня 2017 року. Основною його метою є забезпечення надійного та безпечного постачання споживачів електричною енергією з урахуванням інтересів споживачів, мінімізації витрат на послуги постачання електричної енергії шляхом визначення на законодавчому рівні організаційної структури і принципів функціонування ринку електричної енергії, основних принципів та передумов його реформування.

Ухвалення цього закону було однією з обов'язкових умов для виділення Україні третього траншу макрофінансової допомоги від Євросоюзу в розмірі €600 млн. Закон відповідає вимогам Третього енергетичного пакета.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати