$39.22 €42.44
menu closed
menu open
weather +12 Київ

Головна редакторка "Схем" Седлецька виграла в ЄСПЛ справу проти Генпрокуратури, Україну зобов'язали виплатити компенсацію

Головна редакторка "Схем" Седлецька виграла в ЄСПЛ справу проти Генпрокуратури, Україну зобов'язали виплатити компенсацію Рішення на користь Седлецької судді ЄСПЛ ухвалили одноголосно
Фото: Natalie Sedletska / Facebook
ЄСПЛ визнав, що дії української влади щодо вивчення даних із телефона головної редакторки програми "Схеми" Наталії Седлецької становили загрозу розкриттю журналістських джерел, а отже, порушили цим Конвенцію про захист прав людини.

Головна редакторка програми "Схеми: корупція в деталях" Наталія Седлецька 1 квітня здобула перемогу в Європейському суді з прав людини у справі про доступ слідчих Генпрокуратури до даних із її телефона. Про це повідомляє один із засновників програми "Радіо Свобода".

ЄСПЛ визнав, що дії української влади становили загрозу розкриттю журналістських джерел, а отже, порушили цим ст. 10 Конвенції про захист прав людини (свобода вираження думки).

"Наведені національними судами причини втручання у права заявниці були недостатніми, щоб продемонструвати, що втручання було пропорційним та відповідало нагальній потребі суспільства. Ризик заподіяння шкоди інтересам, захищеним ст. 10, був ще більшим, оскільки фокус роботи заявниці як журналістки був на розслідуванні корупції, включно з корупцією в самій ГПУ", – ідеться в постанові суду.

Рішення на користь Седлецької судді ЄСПЛ ухвалили одноголосно.

Вони також заявили, що Україна, як країна-відповідач, має відшкодувати їй €2350 судових і юридичних витрат і виплатити €4500 як моральну компенсацію.

Седлецька зазначила, що ця справа створила новий прецедент – ще на початку процесу суд заборонив українській владі отримувати доступ до даних із її телефона, що було першим застосуванням так званого правила 39 у справах, пов'язаних із загрозою розкриття журналістських джерел. Правило 39 регламенту ЄСПЛ (введення термінових заходів) застосовують лише там, де є неминучий ризик заподіяння непоправної шкоди.

2018 року Печерський райсуд Києва надав ГПУ доступ до даних із телефонів Седлецької і кореспондентки журналу НВ Христини Бердинських у межах розслідування стосовно директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника. Рішенням суду слідчим дали право вивчати дзвінки, смс-листування і місцеперебування за півтора року.

Журналістки оскаржили рішення суду про доступ до даних їхніх телефонів. 18 вересня Апеляційний суд визнав надмірними відомості з телефона Седлецької, яких вимагала прокуратура.

Того самого дня вона повідомила, що ЄСПЛ зобов'язав українську владу утриматися від доступу до будь-яких даних із її телефона. ГПУ на виконання рішення суду зупинила отримання даних із телефонів журналісток.

Генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що необхідність доступу до телефонів журналісток спричинена їхньою відмовою надавати інформацію у справі про можливе розголошення державної таємниці та даних досудового слідства директором НАБУ Артемом Ситником.

За даними слідства, розмова Ситника з кількома українськими журналістами не під запис відбулася в Києві у травні 2017 року. Директор НАБУ заявляв, що не розголошував ні державної таємниці, ні таємниці слідства.